Каолініт

Каолініт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)^[d][1]
IMA-номер	IMA1980 s.p.
Абревіатура	Kln[2]
Хімічна формула	Al4 [Si4O10] (OH)8.
Nickel-Strunz 10	9.ED.05[3]
Ідентифікація
Сингонія	переважно триклінна.
Твердість	1
Блиск	перламутровий, матовий
Колір риси	білий
Густина	2,58-2,61.
Інші характеристики
Названо на честь	Gaoling^d
Каолініт у Вікісховищі

Каоліні́т — мінерал класу силікатів, основний силікат алюмінію шаруватої будови.

Назва перейшла від китайського «кау-лінг» — висока гора (так називалося родовище каолінів).[4]

Загальний опис

Основна складова частина глин, особливо каоліну.

Хімічна формула: Al₄ [Si₄O₁₀] (OH)₈.

Містить (%): Al₂О₃ — 39,56; SiO₂ — 46,5; H₂О — 13,94. Ізоморфні домішки Fe^3+, Cr, Ti, Fe^2+, Mg, Са, Na, К.

Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення.

Сингонія переважно триклінна.

Густина — 2,58–2,61 г/см³.

Твердість за шкалою Мооса — 2–3.

Білого з різними відтінками кольору[5], щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють каолініт в червоний, чорний, яскраво-зелений колір.

Каолініт легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій.

Зустрічається у прихованокристалічних скупчених,пухких тонкозернистих агрегатах.

Переважні розміри частинок 1–3 мм (0,001–0,003 м); нездатний приєднувати та утримувати значну кількість води; під час сушіння порівняно легко віддає приєднану воду.

Каолініт — поширений вторинний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання за гідролізу алюмосилікатних, головним чином, полевошпатових гірських порід.

Використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів, також під час виготовлення плівок, лінолеуму, олівців, фарб тощо.

Каолініт — потенційне джерело отримання алюмінію.

Різновиди

Розрізняють:

• каолініт 1М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить один шар найщільнішої упаковки);
• каолініт 6М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить шість шарів найщільнішої упаковки);
• каолініт 6ТК та каолініт 1TR (триклінна політипна модифікація каолініту, яка характеризується наявністю в елементарній комірці одного шару найщільнішої упаковки);
• каолініт залізний (відміна каолініту, яка містить до 1–2 % Fe^3+);
• каолініт хромистий (відміна каолініту, яка містить від 0,41 до 1,12 % Cr₂O₃).

Див. також

• Список мінералів
• Іоніт (мінерал)
• Мозок (мінералогія)

Примітки

1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
   d:Track:Q21014431d:Track:Q26224004
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.
5. переважно слабо забарвлений гідроокислами заліза в кремові відтінки

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каолініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Каолініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• China Clay Museum [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• Каолініт в базі webmineral.com [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»