Канхва (острів)
Канхва́ (кор. 江華島, 강화도, МФА: [kaŋhwado], «острів річкових квітів») — острів у Жовтому морі, в Західній Кореї неподалік Сеула. Адміністративно належить повіту Канхва міста Інчхон. До 1995 року перебував у складі провінції Кьонгі. ГеографіяРозташований у гирлі річки Хан, у затоці Кьонгі, площа становить 302,4 м². В центральній частині острова лежить містечко Канхва. В стародавні часи сполучався з півостровом Кімпхо перешийком, що зник в результаті ерозії. У 20 столітті сполучається з містом Кімпхо за допомогою мостів. Рельєф гористий, подекуди скелястий. Найвища точка — гора Манісан, висотою 469 м. КліматОстрів знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[1]
ІсторіяВ середньовіччі використовувався як природна фортеця корейських монархів, які переховувалися тут під час смут в державі. В часи династії Чосон відігравав роль передового захисного рубежу столиці у випадку зовнішньої агресії. 1866 року був атакований французьким флотом, 1871 року — американським, а 1875 року — японським. Останній напад отримав назву Канхваського інциденту, який вилився у підписання невигідного для Кореї Канхваського договору. ЕкономікаНезважаючи на нестачу рівнин, основою острівної економіки є сільське господарство, зокрема вирощування женьшеня. Традиційне ремесло — виготовлення солом'яних матів з квітковим орнаментом. ПриміткиДжерела та літератураКанхва (острів) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.) |