Кан'їн Котохіто
Принц Кан'їн Котохіто (яп. 閑院宮載仁親王; 10 листопада 1865, Кіото — 21 травня 1945, Одавара) — японський воєначальник, 6-й голова молодшої гілки Імператорського дому Кан'їн-но-мія, маршал. Біографія16-й син голови дому Фусімі принца Фусімі Куніє, який мав право на трон у разі згасання старшої гілки Імператорського дому. У віці трьох років відправлений в монастир Самбо-ін, щоб стати ченцем. У зв'язку з дитячою смертністю основної лінії імператорського дому імператор Комей вирішив зробити Котохіто потенційним спадкоємцем. В 1872 році Котохіто очолив дім Кан'їн, що з 1842 року вважався згаслим після смерті 5-го глави, принца Кан'їн Нарухіто. Котохіто став зведеним братом імператора Мейдзі та дядьком імператора Тайсьо. В 1881 році закінчив командне училище Сухопутних військ. В 1882 році призначений військовим аташе у Франції, в 1894 році закінчив кавалерійське відділення Військової академії Сухопутних військ. В 1894/95 роках брав участь у Японо-китайській війні, до 1905 року був командиром 1-го кавалерійського полку і 2-ї кавалерійської бригади. Учасник Російсько-японської війни. В 1906 році призначений командиром 1-ї дивізії, в 1911 році — Гвардійської дивізії. В 1912 році став членом Вищої військової ради. В 1921 році супроводжував принца Хірохіто у поїздці Європою. Наприкінці 1931 року призначений головою Генштабу Сухопутних військ. Сприяв зміщенню генерала Сюнроку Хата з посади міністра сухопутних військ, що призвело до падіння кабінету Йонай влітку 1940 року. Після формування кабінету Коное став членом Наради Ставки та Кабінету та підтримав підписання «Троїстого пакту». Восени 1940 року залишив посаду начальника Генерального штабу, але залишився членом Вищої військової ради та радником фмператора з військових питань. Помер від хвороби в літній резиденції дому Кан'їн в Одаварі і був удостоєний державного похорону. Сім'я19 грудня 1891 року одружився з Тіеко, дочкою принца Санетомі. У пари народились 5 дочок і 2 сини:
Звання
Нагороди
Інші країни
Література
Посилання
Примітки |