Казімеж Лясковський

Казімеж Лясковський
Народився1850
Львів, Австрійська імперія
Помер12 квітня 1922(1922-04-12)
Діяльністьполітик
ЧленствоГалицьке господарське товариство
Посадапосол до Галицького сейму[d]
РідQ63531263?

Казімеж Пьотр Лясковський герба Кораб (1850, Львів — 12 квітня 1922, Львів) — польський поміщик, власник маєтку Бажанівка, чиновник і громадський діяч, цісарський камергер, радник і делегат намісництва, депутат Галицького сейму, депутат Маршалок цісарської ради Сяніцького повіту .

Біографія

Будівля колишньої садиби Лясковських у Базанівці
Казімеж Пьотр Лясковський

Його батьками були Феліціян Лясковський (пом. 1869) та Анеля, уроджена Лось герба Домброва[1] (пом. 1882), які з 1844 володів селом Бажанівка. Його брати і сестри були: Марія, Владислав, Станіслав і Ядвіга.

У 1872 році закінчив юридичні студії на юридичному факультеті Львівського університету . Під час навчання був президентом «Братської допомоги», також заснував асоціацію «Бит». Поступив на державну службу в Австро-Угорщині. Працював у прокуратурі, потім у губернаторстві, де був уповноваженим президії під час канцелярії графа Альфреда Юзефа Потоцького. У 5-й каденції Крайового сейму Галичини (1882—1889 рр.), під час його п'ятої сесії, він був постійним заступником губернатора й урядового комісара Філіпа Залеського та цісарським радником намісництва від уряду[2]. Обіймав посаду старости цісарської канцелярії Бжезького повіту, був міністерським секретарем у міністерстві внутрішніх справ у Відні, радником намісництва при Крайовій шкільній раді у Львові. З 1892 року був делегатом намісництва в Кракові[3]. Отримав звання підпоручика і камергера[4], а в 1893 році — надвірного радника[4][5]. Після виходу у відставку в 1901 році він став заступником маршалка в Національному департаменті. У наступні роки обирався депутатом 8-го (1901—1907), 9-го (1908—1913)[5], 10-го (1913—1914)[6] складів від 1-ї курії Сяноцького округу. З 1907 р. входив до складу Цісарської Ради Сяніцького повіту, обраного від гурту міських гмін[7], близько 1909 р. — до складу повітового відділу[8][9][10][11], у с. на наступних виборах до Ради в 1912 році він був переобраний від групи більших маєтків, 29 жовтня 1912 року він був обраний президентом (маршалком) повітового відділу[6][12][13][14][15]. Виконував також обов'язки старости Краківського повіту.

Приблизно з 1908 року був заступником голови окружної управи у Сяноку Товариства «Кулко рольніче» у Львові[16][17]. Був членом Товариства благоустрою міста Сянок[18]. У Національному банку Королівства Галичини та Лодомерії Великого князівства Краківського у Львові він був директором з 1902 року, віце-президентом[19] і президентом з 1913 по 1918 рік. Був заступником президента місцевої залізниці Хабувка — Закопане[20]. Належав до Товариства Галицької ощадної каси у Львові[21]. Він був активістом[22] і президентом Товариство земельного кредиту[23], обраним у 1921 році (після смерті Стефана Мойси). Був довічним членом Товариства сприяння польській науці[24]. Член і активіст Галицької господарчого товариства, член її сяноцького осередку[25][26]. Деякий час він був президентом ГГТ (10 червня 1909 — 24 червня 1910)[27][28].

Під час Першої світової війни, після створення Верховного Крайового Комітету і створення його в Сяноці, він увійшов до складу Повітового Крайового Комітету в Сяноку[29].

Після смерті батька Казімеж Лясковський успадкував маєток[30] у 1875 році. На початку ХХ століття він володів там 212 га[31][32]. У 1882 році Анна Мілковська (донька Едуарда та Магдалини, уродженої Тшечеської) стала його дружиною[33][1]), дітей у них не було. Вони обоє вели господарство в Бажівці, були громадсько активними в селі, підтримували будівництво місцевої каплиці св. Анни, придбання її обладнання.

Казимир Лясковський помер 12 квітня 1922 року у Львівській філармонії під час концерту твору «Стабат Матер» Джоаккіно Россіні. Похований у родинній гробниці в Горлиці.

Після нього у 1921 році маєток у Бажівці успадкував його прийомний племінник Данієль Родич-Лясковський (1884—1957), одружений з Марією (1901—1989), дочкою Станіслава Осташевського з Климківки. Після Другої світової війни маєток Лясковських у Базанівці був захоплений у складі т. зв. аграрна реформа, Державним казначейством Народної Польщі. У садибному будинку розташовувалася початкова школа[34].

Ордени та нагороди

Див. також

  • Список сяноцьких депутатів до Галицького сейму

Посилання

  1. а б Rocznik szlachty (II), 1883.
  2. Protokół 21. posiedzenia, V. sesyi, V. peryodu Sejmu Galicyjskiego z dnia 12. stycznia 1888. roku, 1888, с. 1
  3. а б Odznaczenia jubileuszowe. Nowa Reforma: 5. Nr 277 z 3 grudnia 1898.
  4. а б в г Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1914. Lwów. 1914. с. 468.
  5. а б в г Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 355.
  6. а б Alojzy Zielecki, Struktury organizacyjne miasta, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 356.
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1908 (PDF). Lwów. 1908. с. 366.
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1909 (PDF). Lwów. 1909. с. 394-395.
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1910 (PDF). Lwów. 1910. с. 394-395.
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911 (PDF). Lwów. 1911. с. 408-409.
  11. а б в Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1912 (PDF). Lwów. 1912. с. 409.
  12. W przededniu ukonstytuowania Rady powiatowej. Tygodnik Ziemi Sanockiej. Nr 42: 1—2. 20 października 1912.
  13. Ukonstytuowania Rady powiatowej. Tygodnik Ziemi Sanockiej. Nr 44: 1—2. 3 listopada 1912.
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1913 (PDF). Lwów. 1913. с. 461.
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1914 (PDF). Lwów. 1914. с. 468-469.
  16. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1909 (PDF). Lwów. 1909. с. 937.
  17. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1910 (PDF). Lwów. 1910. с. 937.
  18. Sprawozdanie Wydziału Tow. Upiększania Miasta Sanoka (PDF). Miesięcznik Artystyczny: 67. Nr 7 z 1912. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2016. Процитовано 5 лютого 2023.
  19. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 955.
  20. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 898.
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 973.
  22. Tow. kredytowe ziemskie. Gazeta Lwowska: 3. Nr 49 z 2 marca 1921.
  23. Tow. kredytowe ziemskie. Gazeta Lwowska: 4. Nr 51 z 4 marca 1921.
  24. Sprawozdanie wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1919. Lwów. 1919. с. 27.
  25. Sprawozdanie Komitetu C. K. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego za rok 1913. Lwów. 1914. с. 346.
  26. Sprawozdanie Komitetu C. K. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego za rok 1912. Lwów. 1913. с. 252.
  27. Zmiana prezydyum tow. gospodarczego. Nowości Illustrowane. Nr 22: 9. 29 maja 1909.
  28. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1909, s. 927; 1910, s. 927.
  29. Alojzy Zielecki, Miasto w latach Wielkiej Wojny 1914—1918, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 491.
  30. Baza właścicieli i dóbr ziemskich. Bażanówka. genealogia.okiem.pl.
  31. Alojzy Zielecki, Życie gospodarcze, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995. s. 405.
  32. Skorowidz powiatu sanockiego. Wydany na podstawie dat zebranych w roku 1911. Sanok. 1911. с. 4.
  33. Kazimierz Laskowski. polishgenealogy1.blogspot.com.
  34. Dwór Laskowskich w Bażanówce. zabytki-podkarpacie.pl. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
  35. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. Wiedeń. 1918. с. 161.
  36. Część urzędowa. Gazeta Lwowska: 1. Nr 241 z 23 października 1917.

Бібліографія