Розташована на лівому березі Дону, вище Вешенської, на межі з Воронізькою областю. Саме вище за Доном поселення донських козаків. Розташована у північній частині Ростовської області за 360 км від Ростова-на-Дону.
У станиці розвідний міст через річку Дон.
Історія
Дослідник області Війська Донського, посланець Петра I — Рігельман відносить заснування станиці до 1647 року. Після перемоги військ царя Івана Грозного над Казанським ханством, у якому вирішальну роль зіграли козаки, він віддав їм у володіння донські землі. Ці землі були багатими рибою, придатні для землеробства, виноградарства та торгівлі.
У 1690 році за рекомендацією Петра І донці вирішили перенести своє поселення вище течією Дону. Проте на теперішнє постійне місце станиця Казанська перейшла лише у 1740 році. Вона є однією з найдавніших на Дону. Свою назву отримала від колодязя — Козанця, що був розташований на лівому березі річки Дон, вище станиці.[3]
в центрі станиці розташовано парк, названий ім'ям Олександра Сергійовича Пушкіна.
Пам'ятник невідомому солдату, присвячений воїнам, що загинули за німецько-радянської війни.
Станичний Будинок культури.
Пам'ятник Володимиру Леніну.
Верхньодонський районний історико-краєзнавчий музей
Розташовано на березі річки Дон (вулиця Піонерська, 1)[6]. Поруч з будівлею музею розташована старовинна козацька фортеця (застава) з дозорною вежею, частоколом й чавунною гарматою, кам'яні ідоли й скульптури скіфської доби. У музеї виставлені предмети козацького побуту, видовбаний з суцільного стовбура дерева човен, зимові сані, старовинні меблі, посуд, зброю, одяг, світлини мешканців станиць та хуторів.
У залі археології представлені зразки пам'яток різних епох, починаючи з кам'яної доби і закінчуючи середньовіччям, поховання катакомбної культури з кам'яними знаряддями і курильницею. Усі представлені експонати — знаряддя праці первісної людини, ліпна кераміка, прикраси і зброя войовничих кочових племен, виявлені на території Верхньодонського району.
Значна частина експонатів вуличної експозиції присвячена ремеслам й домашньому господарству, ковальству, ткацькому ремісництву, сільському господарству та іншому.
Окремої уваги заслуговує експозиція «Подвір'я» з козацькою залогою — вежею, бастіоном з гарматою й тривожним дзвоном, вогнищем, конов'яззю й колодязем.