|
КІМ-10КІМ-10
 Загальні дані
Тип: Бензиновий Об'єм: 1 171 см³ Характеристики Масово-габаритні
На ринку Інше
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: КІМ-10 КІМ-10-50[1] — перший радянський серійний малолітражний автомобіль, за основу якого при розробці був узятий британський Ford Prefect 1939 року. Плани, яким не судилосяКІМ-10-50 повинен був стати радянським Фольксвагеном. У планах тодішнього керівництва СРСР до кінця третьої п'ятирічки (1938–1942 роки) цей автомобіль повинні були мати 10 відсотків сімей, а до кінця четвертої, запланованої на 1943-47 роки, на його поліпшеній версії повинні були їздити вже 80 відсотків радянських сімей. Проте війна перервала ці плани. Тим не менш, незадовго до війни, у травні 1941 року, автомобіль надійшов у вільний продаж, і вся пробна партія в 500 екземплярів була повністю розпродана. Сьогодні з цієї партії залишилися лише чотири примірника. Історія створенняНалагодити виробництво було доручено заводу імені КІМ, розташованому в тоді ще підмосковних Текстильщиках. Названий цей завод був на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді — молодіжної секції тодішнього Комінтерну. Свою діяльність завод почав у листопаді 1930 року, розпочавши складання легкових і вантажних автомобілів Ford. З 1933 року, на повну потужність запрацював Горьковський автозавод, завод КІМ стає філією ГАЗу і переходить на складання автомобілів ГАЗ-А і ГАЗ-АА з горьківських машинокомплектів. Саме на цей завод і впав вибір Держплану. Горьковський дизайнер Бродський переробив дизайн Префекта, і у Сполучених Штатах фірмі Budd Company[en] були замовлені кузовні штампи для цього автомобіля. Пробну партію з 500 автомобілів, названих КІМ-10-50 випущено до 25 квітня 1941 року. Штампи для чотирьохдверних кузовів поки ще запізнювалися, і в першотравневому параді брали участь автомобілі у дводверному варіанті. ХарактеристикиДовжина автомобіля при 2385-міліметровій колісній базі становила 3960 міліметрів, ширина — 1480 мм; висота − 1 метр 65 сантиметрів. Колія передніх і задніх коліс була однаковою і дорівнювала 1145 міліметрів. Таким чином, радянський варіант автомобіля був на 16 сантиметрів довше британського оригіналу, на 3,6 сантиметри ширше і на чотири сантиметри вище. Довжина ж колісної бази була більше ніж у прототипа на 185 міліметрів. До 210 міліметрів був збільшений і дорожній просвіт, який становив на британській моделі лише 139,7 міліметра. ДвигунНа автомобіль було встановлено нижньоклапанний чотирициліндровий двигун. При 63,5-міліметровому діаметрі циліндра і 92,456-міліметровому ході поршня робочий його обсяг дорівнював 1171 кубічним сантиметрам. Ступінь стиснення в оригіналі становила 6,16:1, і при 4000 оборотах на хвилину мотор видавав 32 кінських сили. Однак у Радянському Союзі таку ступінь стиснення витримував лише авіаційний бензин Б-70, і ступінь стиснення в моторі знизили до 5,75 одиниць. Потужність одразу впала до 30 кінських сил. Але на ті часи це вважалося цілком достатнім — післявоєнний «Москвич» мав на вісім сил менше. Проте, максимальна швидкість, яка становила у британської моделі 95 кілометрів на годину, впала лише до 90 км/год, чого було цілком достатньо — по більшості радянських доріг автомобілі тоді їздили на 40-кілометровій швидкості, а після 50-кілометрової відмітки машини починало трусити так, що кермувати було просто неможливо. Мотор з меншим ступенем стиснення було легше завести ручкою, адже ємності 6-вольтового акумулятора вистачало лише на три-чотири запуски двигуна. КузовНа КІМ-10 вперше у автомобілебудуванні СРСР знайшов застосування капот алігаторного типу замість поширених тоді капотів з підйомними боковинами. Салон малолітражки був оснащений годинником і механізмом, що регулює встановлення передніх сидінь — і те, і інше зустрічалося тільки на автомобілях вищого класу. Кузов КІМ-10 мав чимало нововведень. У нього була відсутня зовнішня підніжка, як на інших легкових автомобілях. Лобове скло було не плоским, а складалося з двох частин, розташованих під кутом, — конструкція, пізніше прийнята на повоєнних автомобілях. Інші новинкиСеред інших новинок треба назвати тонкостінні двошарові вкладиші підшипників колінчастого валу двигуна, відцентровий автомат випередження запалювання, склоочисник, що працював під впливом розрідження у впускний трубі двигуна. Модифікації
Посилання
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: КІМ-10 |
