Йозо Шимунович (босн. Jozo Šimunović, 4 серпня 1994, Задар) — хорватський та боснійський футболіст, захисник клубу «Гориця».
Клубна кар'єра
Народився 4 серпня 1994 року в місті Задар. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Хрватскі Драговоляц» та «Динамо» (Загреб). 16 березня 2013 року дебютував у Першій хорватській футбольній лізі, вийшовши на 90-й хвилині на заміну в матчі проти клубу «Істра 1961»[1]. Вже в наступному турі, 30 березня, Йозо, вийшовши у стартовому складі, зумів відзначитися забитим м'ячем у ворота «Задара»[2]. Всього в сезоні 2012/13 Йозо провів 3 матчі.
23 липня 2013 року Шимунович дебютував у єврокубках, зігравши в матчі другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти клубу «Фола» з Люксембургу[3]. З приходом на посаду тренера Зорана Мамича, Шимунович став основним гравцем команди. Загалом за рідний клуб він провів три сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату.
1 вересня 2015 року Шимунович приєднався до «Селтіка», де мав замінити Вірджіла ван Дейка, що відправився в англійську Прем'єр-лігу. Станом на 2 січня 2018 року відіграв за команду з Глазго 45 матчів в національному чемпіонаті.
Виступи за збірні
2009 року дебютував у складі юнацької збірної Хорватії, взяв участь у 34 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом[4].
З 2013 року залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. У складі збірної до 20 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 2013 року у Туреччині. На турнірі Шимунович провів 4 матчі своєї команди[5]. Хорвати в 1/8 фіналу поступилися чилійцям, а Йозо відзначився автоголом[6]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 1 гол. Був капітаном збірних U-17, U-19 та U-21[7].
У вересні 2015 року отримав перший виклик до національної збірної на останні відбіркові матчі до Євро-2016 проти Болгарії та Мальти у якості заміни травмованого Деяна Ловрена, але сам отримав травму через кілька днів, через що так і не дебютував за національну збірну Хорватії[8].
У липні 2017 року Шимунович вирішив представляти Боснію та Герцеговину[9]. Він мав право змінити футбольне громадянство, оскільки його батьки є вихідцями з боснійського міста Яйце[10]. Шимуновича розчарувала відсутність можливостей грати за збірну Хорватії[11].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон
|
Команда
|
Чемпіонат
|
Національний кубок
|
Континентальні кубки
|
Інші змагання
|
Усього
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ігор
|
Голів
|
2012–13 |
«Динамо» (Загреб) |
1Л |
3 |
1 |
КХ |
0 |
0 |
ЛЧ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
3 |
1
|
2013–14 |
1Л |
23 |
2 |
КХ |
3 |
0 |
ЛЧ |
2+4 |
0 |
СХ |
0 |
0 |
32 |
2
|
2014–15 |
1Л |
20 |
0 |
КХ |
3 |
0 |
ЛЧ+ЛЄ |
2 |
0 |
СХ |
0 |
0 |
31 |
0
|
2015–16 |
1Л |
6 |
0 |
КХ |
0 |
0 |
ЛЧ |
4 |
0 |
- |
- |
- |
10 |
0
|
Усього за «Динамо» (Загреб) |
52 |
3 |
|
6 |
0 |
|
18 |
0 |
|
0 |
0 |
76 |
3
|
2015–16 |
«Селтік» |
П |
11 |
1 |
КШ+КЛ |
1+1 |
0 |
ЛЄ |
4 |
0 |
- |
- |
- |
17 |
1
|
2016–17 |
П |
18 |
1 |
КШ+КЛ |
1+3 |
0 |
ЛЄ |
2 |
0 |
- |
- |
- |
26 |
1
|
Усього за «Селтік» |
29 |
2 |
|
6 |
0 |
|
6 |
0 |
|
0 |
0 |
41 |
2
|
Усього за кар'єру |
81 |
5 |
|
12 |
0 |
|
24 |
0 |
|
0 |
0 |
119 |
5
|
Титули і досягнення
- «Динамо» (Загреб): 2012–13, 2013–14, 2014–15
- «Динамо» (Загреб): 2014–15
- «Динамо» (Загреб): 2013
- «Селтік»: 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19
- «Селтік»: 2016–17, 2017–18, 2018–19, 2019–20
- «Селтік»: 2016–17, 2017–18, 2018–19
Примітки
Посилання