Йозеф фон Ромако

Йозеф фон Ромако
Народився1828 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьmarine architect

Йозеф Ріттер фон Ромако (1828 – 5 червня 1882) — австро-угорський військово-морський конструктор у 19 столітті. Відповідав за проектування більшості броненосців ВМС Австро-Угорщини від перших типу «Драхе» на початку 1860-х до «Тегетгофф», що будувався наприкінці 1870-х - початку 1880-х років. Він також відповідав за розробку крейсерів типу «Зара».

Кар'єра

Він народився в 1828 році в Ацгерсдорфі в Нижній Австрії і навчався у Технічному університеті у Відні . Він приєднався до ВМС Австрії і був призначений тимчасовим кадетом 25 вересня 1849 року. 1 листопада 1859 року він став Schiffbau Oberingeniuer (головним інженером кораблебудування), і саме в цей період він сконструював австрійські кораблі, які взяли участь у битві біля Лісси 20 липня 1866 року. [1] [2] Кораблі конструкції Ромако, як правило, несли потужнішу броню, ніж сучасні їм іноземні типи. [3]

1 листопада 1866 р. був підвищений і Schiffbau-Inspektor (інспектор кораблебудування), а 28 лютого 1870 р. він став Obersten-Schiffbau-Ingeniuer. На початку 1870-х років він сконструював казематний броненосець «Тегетгофф», а пізніше у цьому десятилітті підготував конструкцію для перших австро-угорських торпедних крейсерів типу «Зара» та та наступне одиночне судно цього класу «Люссин». [2] [4] Ці крейсери були першими кораблями зі сталевими корпусами австро-угорського флоту, і являли собою перехід від дерев’яних вітрильних крейсерів 1860-х років до більш сучасних сталевих крейсерів 1880-х років. [5] Ромако поклав в основі їх конструкції схему німецького авізо «Зітин». [6]

За час своєї кар'єри він був нагороджений орденом Залізної Корони, а також йому було надано дворянський титул у 1869 році. Він також отримав данський орден Даннеброг і мексиканський орден Гвадалупе. [2]

Після кар'єри, що тривала 33 роки, він помер 5 червня 1882 року. [2]

Сім'я

Його брат, Антон Ромако був живописцем.

Примітки

  1. ↑ Gardiner, pp. 267–270
  2. ↑ а б в г Bilzer, p. 164
  3. ↑ Sondhaus, p. 45
  4. ↑ Pawlik, p. 13
  5. ↑ Sondhaus, p. 53
  6. ↑ Sondhaus, p. 73

Література

  • Bilzer, Franz F. (1990). Die Torpedoschiffe und Zerstörer der k.u.k. Kriegsmarine 1867–1918. Graz: H. Weishaupt. ISBN 3900310661.
  • Gardiner, Robert, ed. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships: 1860–1905. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-133-5.
  • Pawlik, Georg (2003). Des Kaisers Schwimmende Festungen: die Kasemattschiffe Österreich-Ungarns. Vienna: Neuer Wissenschaftlicher Verlag. ISBN 9783708300450.
  • Sondhaus, Lawrence (1994). The Naval Policy of Austria-Hungary, 1867–1918. West Lafayette: Purdue University Press. ISBN 978-1-55753-034-9.