Йоганн Баптист Рейтер був сином майстра-столяра. Він провів три роки учнем на фірмі свого батька, розписуючи меблі, знаки та хрести[6]. Ймовірно, вперше він навчався у художника Франца Ксавера Боблетера, який працював у Лінці. Заохочений торговцем мистецтвом Йозефом Хафнером, Райтер поїхав до Відня зі своїм другом Леопольдом Ціннеггером, з яким він жив і навчався у Віденській академії. Обидва спочатку відвідували граверну школу. За словами Райтера, його вчителями були Антон Петтер, Йозеф Редль та Йоганн Непомук Ендер.[7] Після 1830 року він в основному заробляв на життя художником по порцеляні.
Між 1834 і 1837 роками за рекомендацією Леопольда Купельвізера Райтер отримав стипендію від Верхньоавстрійських провінційних станів. Із цього часу він також брав участь у виставках і в 1836 році отримав премію Лампі за малювання моделей. У 1839 році він одружився з Марією Анною Гофштеттер із Лінца. Приблизно з 1842 року його картини ставали все більш популярними та дорогими. Існує думка, що він керував великим будинком у Відні з каретою та мавром як слугою.[8] У 1848 році він симпатизував революціонерам і зобразив себе та свою дружину окопними робітниками. Пізніше подружжя розлучилося, а до 1853 року Рейтер познайомився зі швачкою Анною Йозефою Терезією Браєр зі Зруча, яка була молодшою за нього на 23 роки, і стала його улюбленою моделлю та коханою[9]. У 1862 році у нього народився син Моріц, а в 1864 році — дочка Александріна (Лексі), але він зміг одружитися з Анною лише після смерті своєї першої дружини в 1866 році. Між 1850 і 1870 роками Райтер регулярно виставлявся в Австрійській художній асоціації. Після того, як у 1883 році від пневмонії померла його улюблена донька Лексі, він майже повністю покинув малювання.
Почесна освячена могила на центральному кладовищі Відня
Йоганн помер на рік пізніше своєї другої дружини й був похований у почесній могилі на Центральному кладовищі у Відні (група 41 D, ряд 11, № 5). Будинок, де він народився в Урфарі, був знесений у 2007 році, будинок вершника на Верхньодунайські землі у Лінці був знесений для будівництва тунелю Ремерберг у 1962 році,[10] будинок, де він помер у Відні, Рехте Вінцайле, 15 зберігся без змін.[11]
Творчість
Йоганн Баптист Рейтер передусім був під мистецьким впливом Йоганна Петера Краффта, Леопольда Купельвізера та Фердинанда Георга Вальдмюллера, з якими він конкурував у 1840-х роках. Після того, як роботи над вівтарями та релігійно-історичними картинами, він звернувся до реалістичного портрета та жанрового живопису. Завдяки цьому Рейтер із простого робітника перетворився на одного із найуспішніших художників бідермаєру у Відні. Основними моментами його творчості є живі зображення дітей, а також портрети незвичайних жінок, таких як письменниця та активістка за права жінок Луїза Астон. Навіть у своїх пізніх роботах він зберіг реалізм, який іноді був схожий на реалізм Гюстава Курбе. Це, зокрема, стосується його втраченої головної праці Заміська вечірка (нім.Die Landpartie), в якій він зобразив французів, не маючи можливості довести, що він був у Франції. Серед пізніх робіт деякі душевні портрети набули загальнонаціонального значення, зокрема портрет геолога Амі Буе та кілька автопортретів.
Роботи
Дівчина з бурштиновим намистом (1847)[12]Дівчина за столом для сніданкуСпляча жінка, 1849, Бельведер, Відень
Автопортрет перед мольбертом, (Відень, Віденський музей), близько 1834/35, полотно, олія
Поклоніння пастухів і Розп'яття Христа (бокові вівтарні розписи паломницької церкви Марії Шартен), 1835 р., полотно, олія
Мати з дитиною (приватна власність), полотно, олія, 76×78,5 см
Дівчина з м'ячем (Лінц, Державний музей Верхньої Австрії), полотно, олія
Діти з каштанами (приватна власність, на постійній основі у Державному музеї Верхньої Австрії), полотно, олія
Офіціантка (приватна власність Соест), Художній клуб, Відень 1869, п.о., 81×94 см
Продавець голубів (Лінц, Художній музей Лентос), 1872, полотно, олія
Автопортрет у 60-ті роки (Відень, Австрійська галерея Бельведер), полотно, олія
Яблукочистка, (Лінц, Державний музей Верхньої Австрії), близько 1875 р., полотно, олія
Доктор Амі Буе, (Лінц, Державний музей Верхньої Австрії, передано від австрійської галереї Бельведер), 1878, полотно, олія
Автопортрет у віці 66 років (Лінц, Державний музей Верхньої Австрії, колекція Пірера), 1879, полотно, олія
Автопортрет (Лінц, міський музей Нордіко), близько 1879 р., полотно, олія
Лексі з виноградним листям у волоссі (велика версія втрачена, численні менші версії знаходяться у різних галереях включаючи Віденську Австрійську галерею Бельведер та Лінцький Державний музей Верхньої Австрії), близько 1880 р., полотно, олія
У ворожки (Лінц, Державний музей Верхньої Австрії), близько 1885 р., полотно, олія
Виставки
З 12 червня до 3 листопада 2013 року виповнилося 200 років від дня народження Йоганна Баптиста Рейтера. Найбільші ретроспективи на сьогодні відбудуться в музеї замку Лінца та Нордіко у Лінці. Дві виставки доповнювали одна одну. У колекціях Державного музею Верхньої Австрії та музеїв міста Лінца (Нордіко та Лентос) налічується близько 170 робіт художника. Виставки, кураторами яких були Лотар Шультес, Елізабет Новак-Таллер і Катрін Хаусбергер, були доповнені картинами з Бельведеру, Музею Відня, музею Леопольда, музею образотворчих мистецтв Будапешта та інших приватних колекцій і галерей у Німеччині та за кордоном. Архітектором виставки був Томас Паулі[13].
Костянтин фон Вюрцбах: Райтер, Йоганн Баптист. В: Біографічна енциклопедія Австрійської імперії. 25 частина. Цісарсько-королівський двір і державна друкарня, Відень 1873, стор. 257—259 (цифрова копія).
