Йоганн Бальтазар фон Кампенгаузен

Бальтазар I фон Кампенгаузен
швед. Baltasar Freiherr von Campenhausen Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 червня 1689(1689-06-30)
Стокгольм
Помер28 січня 1758(1758-01-28) (68 років)
Санкт-Петербург
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовий та державний діяч
Титулбарон Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадагенерал-губернатор Фінляндії
Військове званнягенерал-лейтенант
РідКампенгаузен
БатькоЙоганн Герман фон Кампенгаузен
МатиAgnes Margaretha, Freiin Gyldenhoffd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМаргаритою Лілієнгрин
Гелена Юліана Фон Страельборн
ДітиКампенгаузен Бальтазар Іванович
Кампенгаузен Христофор Іванович
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського De la Générosité
Герб
Герб

Барон Бальтазар (Іван Іванович) фон Кампенгаузен (швед. Baltasar von Campenhausen; 1689—1758) — шведський, потім російський державний діяч. Батько Бальтазара Кампенгаузена (1745—1800). Дід Бальтаза́ра Бальтаза́ровича Кампенга́узена, російського державного діяча.

З 1711 року на російській службі. Найвищий пост в кар'єрі Кампенгаузена — посада генерал-губернатора Фінляндії, яку він займав в 1742—1743 рр. Вийшовши у відставку, отримав великі маєтки в Ліфляндії.

Біографія

Бальтазар фон Кампгаузен був десятим з одинадцяти дітей шведського полковника і віцекоменданта Риги Йоганна Германа фон Кампенгаузена (1641, Стокгольм — 1705, Рига) і Агнеси Маргарети, уродженої Гюльденхофф (1653, Johannisberg —1703, Дерпт). Шестеро з його братів і сестер померли в дитинстві, один з братів був убитий на Північній війні.

Військова кар'єра

Ще хлопчиком у віці десяти років Бальтазар взяв участь в битві під Нарвою (1700) на стороні Швеції. З 1703 по 1704 він вчився в ліцеї в Ризі і вийшов з нього секундом.

Після двох років військової служби, він був зарахований до військ генерала Левергаупта і 1707 року був возведений в лейтенанти.

1708 року Кампгаузен був поранений в битві при Лісовій пострілом в голову, а через чотири місяці він повернувся у боротьбу з військами і був возведений в майори.

Після Полтавської битви він біг разом з королем Карлом XII через Дніпро в Бендери, які тоді належали Туреччині.

Восени 1710 року він був посланий з секретною депешою в Швецію, але був заарештований в Польщі і був змушений поступити на російську службу. В 1712 році він був возведений в полковники Російської армії і взяв участь в найбільших битвах Північної війни, на якій був поранений п'ять разів.

1725 року як один з найстаріших полковників Російської Імператорської армії він був удостоєний честі нести труну на похоронах царя Петра I.

1726 року Кампенгаузен був переведений в генерал-майори Російської Імператорської армії. 1727 року він придбав мизу Orellen в Лифляндии, яка згодом стала родовим маєтком дворянського роду фон Кампенгаузен.

1742 року він був возведений в генерал-лейтенанти.

Після звільнення з російської армії, він служив два роки генерал-губернатором Фінляндії з 1742 по 1744 рік.

11 червня 1744 року Бальтазар Кампенгаузен був возведений в барони Шведського королівства.

Склав «Alphabetisches Verzeichniss der Liv- und Esthländer, welche vom Jahr 1700—1747 in Diensten gestanden haben» (в «Neue Nordische Miscellen» A. W. Hupel'я, XVII, 236—252).

Нагороди

Нащадки

Бальтазар фон Кампенгаузен був одружений двічі.

Від першого шлюбу з Маргаритою Лілієнгрин він мав двох дочок і трьох синів.

Один з них барон Кампенгаузен Бальтазар Іванович (1745—1800) — російський таємний радник, сенатор і губернатор Ліфляндії.

Після смерті Маргарет 1733 року він одружився з Геленою Юліаною фон Страельборн, від цього шлюбу залишилися дві доньки.

Див. також

Примітки

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)