Йоганнес-Роберт Бехер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бехер.
Бехер Йоганнес-Роберт
Johannes Robert Becher
Ім'я при народженнінім. Johannes Robert Becher
Народився22 травня 1891(1891-05-22)
Німеччина Німеччина, Мюнхен
Помер11 жовтня 1958(1958-10-11) (67 років)
Німеччина Німеччина, Берлін
ПохованняДоротеенштадтський цвинтарd[1]
Країна НДР
 Веймарська республіка
 Німецька імперія
Місце проживанняТашкент
Москва
Москва
Берлін
Діяльністьпоет, прозаїк
Alma materГімназія Вільгельмаd
Мова творівнімецька
ЧленствоАкадемія мистецтва НДРd[2][3], National Committee for a Free Germanyd, Central Committee of the Socialist Unity Party of Germanyd і Association of Proletarian-Revolutionary Authorsd
ПартіяСоціалістична єдина партія Німеччини, Комуністична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
БатькоHeinrich Becherd[4]
У шлюбі зLilly Becherd[4] і Käthe Becherd
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР)
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР)
ПреміїСталінська премія, 1952
CMNS: Йоганнес-Роберт Бехер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Йоганнес-Роберт Бехер (нім. Johannes Robert Becher; 22 травня 1891, Мюнхен — 11 жовтня 1958, Берлін) — німецький поет, культурний і політичний діяч НДР. Автор тексту державного гімну НДР.

Життєпис

Ранні збірки поезій позначені впливом експресіонізму («Занепад і тріумф», 1914; «До Європи», 1910; «В ім'я бога», 1921, та ін.). На той час він виступав проти війни, вітав проголошення Радянської республіки.

У 1918 році вступив в організацію «Спартак», у 1920 — до комуністичної партії. У поемах «Біля труни Леніна» (1924), збірках поезій «Труп на троні» (1925) і «Голодне місто» (1927) критикував суспільство Веймарської республіки, закликав до революції. Написав антимілітаристські романи «Люїзит» і «Банкір на полі битви» (1926), поему «Великий план» (1931) про першу п'ятирічку в СРСР.

У 1933 році емігрував з Німеччини, 1935–1945 жив в СРСР, де редагував журнал «International Literatur. Deutsche Blätter». Тематика творів цих років — викриття мілітаризму й фашизму, визвольна місія Радянської Армії: збірки поезій «Німецький танець смерті» (1933), «Німеччина кличе» (1942), «Подяка Сталінграду» (1943), роман «Прощання» (1940), п'єса «Зимова битва» (1942) та ін.

У поетичних збірках, написаних після 1945 («Повернення» 1946; «Народ, який блукає в темряві», 1948; «Щастя далини сяє близько», 1951; «Німецькі сонети 1952 року», 1952; «Сузір'я на землі», 1955; «Любов без спокою», 1957, та ін.), виступає за єдність батьківщини.

Літературно-теоретичні праці: «Захист поезії» (1952), «Поетичне віросповідання» (1954), «Могутність поезії» (1955), «Поетичний принцип» (1957) та ін. Був членом ЦК СЄПН, депутатом Народної палати і першим міністром культури НДР (1954–1958), президентом «Культурбунду» і Німецької академії мистецтв, членом Всесвітньої Ради Миру. Бехер — автор Державного гімну НДР «Відродження з руїни» (1949), лауреат Національної премії ім. Гете (1949 та 1950) і Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами», 1952.

У 1961 році запроваджена медаль за досягнення в галузі культури й мистецтв на честь Бехера Йоганнеса Роберта. У трьох варіантах: золото, срібло, бронза.

Твори

  • «Люїзит». X.—К., 1933; (укр.)
  • «Німецький танець смерті 1933 року». К., 1934; (укр.)
  • «Радянському Союзові». «Україна», 1951, № 11; (укр.)
  • «Прощание. 1900—1914». М., 1958. (англ.)

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Іллічевський А. Х. Йоганнес Бехер. «Дніпро», 1953, № 2
  3. Один із шедеврів Й. Бехера у жанрі балади. «Балада про трьох» // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: монографія / Н. Копистянська. — Л. : ПАІС, 2005. — С. 114—120.
  4. Знаменская Г. Н. Йоганнес Бехер. М., 1955. (рос.)
  5. Jens-Fietje Dwars: Abgrund des Widerspruchs: das Leben des Johannes R. Becher . Aufbau-Verlag Berlin 1998. ISBN 3-351-02457-6 (нім.)
  6. Horst Haase: Johannes R. Becher, Leben und Werk. Verlag Das Europäische Buch Berlin 1981. ISBN 3-88436-104-X (нім.)
  7. Georg Lukács/Johannes R. Becher/Friedrich Wolf u.a., Die Säuberung Moskau 1936: Stenogramm einer geschlossenen Parteiversammlung, hrsgg. von Reinhard Müller, Reinbek 1991 (нім.)
  8. Johannes R. Becher, Briefe 1909—1958. Aufbau-Verlag, Berlin und Weimar 1993, hrsgg. von Rolf Harder (нім.)
  9. Briefe an Johannes R. Becher 1910—1958. Aufbau-Verlag, Berlin und Weimar 1993, hrsgg. von Rolf Harder (нім.)
  10. Hermann Weber: Heinrich Becher — Rat am Bayerischen Obersten Landesgericht und Vater des ersten Kultusministers der DDR, Neue Juristische Wochenschrift, Verlag C. H. Beck, München und Frankfurt a.M., Jahrgang 2008, Seite 722—729 (нім.)
Поет Це незавершена стаття про поета або поетесу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Персоналії Німеччини Це незавершена стаття про особу Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ https://www.bundesstiftung-aufarbeitung.de/de/recherche/kataloge-datenbanken/biographische-datenbanken/johannes-robert-becher
  4. ↑ а б Catalog of the German National Library
  5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.