Іов Княгиницький (також Іов Манявський, світське ім'я — Іван; близько 1550 — 30 грудня1621) — церковно-освітній діяч західних земель Київської Руси-України.
Із праць Іова Княгиницького до його нащадків дійшли:
«Извещение краткое о латинских прелестях» — написано, імовірно, в Острозі між 1593 і 1596 роках.
«Письмо основателя Скитской обители схимонаха Іова ієромонаху Кириллу Транквіліону, заключающее в себе критический разборъ составленного последним "Исповедания вірой" от 23 августа 1619» — на твір К. Транквіліона-Ставровецького «Зерцало богословії».[2]
Канонізація
У 1994 році Священний Синод Української Православної Церкви затвердив чествувати пам'ять преподобного Іова (Княгиницького) і причислив його до лику місцево-шанованих святих.
15 липня2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату приєднав преподобних Іова і Феодосія Манявських до лику святих для загального церковного вшанування і вніс їхні імена в Православний церковний календар. Їхні мощі зберігаються у Воздвиженській соборній церкві.
Примітки
↑Галасливий С. Про Галицькі монастирські устави // Лавра. — 1999. — № 10/99. — С. 47.
Княгиницкий И. Письмо основателя Саитской обители схимонаха Іова къ ієромонаху Кириллу Транквиллиону... // Голубев С. П. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. — К., 1883. — Т. 1. Крип'якевич І. Історія України. — Львів, 1992.