Йоанн Овітю

Франція Йоанн Овітю
Народився 27 липня 1989(1989-07-27) (35 років)
Іврі-сюр-Сен, Франція
Зріст 183 см
Вага 87 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Клуб ШХЛ
Кол. команди 		«Лулео»
«Монблан»
ЮІП
ГІФК
«Нью-Джерсі Девілс»
«Едмонтон Ойлерс»
«Сочі»
Нац. збірна Франція Франція
Ігрова кар'єра 2006 — зараз
CMNS: Йоанн Овітю у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Йоанн Овітю (фр. Yohann Auvitu, нар. 27 липня 1989, Іврі-сюр-Сен) — французький хокеїст, захисник клубу ШХЛ «Лулео». Гравець збірної команди Франції.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2006 року виступами за команду «Монблан».

Влітку 2008 переїхав до Фінляндії, де виступає за місцевий ЮІП, спочатку за юніорську команду, а згодом в першому дивізіоні за ЮІП-Академія. У сезоні 2010-11 Овітю дебютує в основному складі ЮІП, а наступного сезону стає чемпіоном Фінляндії. Перед початком сезону 2014-15 Йоанн переходить до іншого фінського клубу ГІФК і в сезоні 2015–16 здобуває трофей найкращого захисника ліги. Він став першим французом, який здобув цей трофей.[1] У складі ГІФКа відіграв сезон у Лізі чемпіонів.[2]

27 травня 2016 Овітю уклав однорічний контракт з клубом НХЛ «Нью-Джерсі Девілс».[3] 13 жовтня 2016 дебютував у НХЛ в матчі проти «Флорида Пантерс» зробивши одну результативну передачу.[4] 11 листопада 2016 француз відзначився і першим голом.[5] Після 25-и ігор у складі «дияволів» Йоанна віддали до фарм-клубу «Нью-Джерсі» «Олбані Девілс» (АХЛ).

Як вільний агент влітку 2017 француз перейшов до «Едмонтон Ойлерс» уклавши однорічну угоду.[6] У сезоні 2017–18 за «нафтовиків» Йоанн відіграв 33 гри та набрав 9 очок. 7 січня 2018 Овітю зіграв перший матч, як нападник у грі проти «Чикаго Блекгокс».

2 липня 2018 Овітю, як вільний агент залишив НХЛ та уклав дворічний контракт з російським клубом КХЛ «Сочі».[7] Відігравши двадцять п'ять матчів за російську команду 15 січня 2019 сторони дійшли згоди про розірвання достроково контракту.[8]

Наразі ж грає за клуб ШХЛ «Лулео».

Був гравцем молодіжної збірної Франції, у складі якої брав участь у 25 іграх. У складі національної збірної Франції дебютував на чемпіонаті світу 2010 року.[9]

Нагороди та досягнення

  • Чемпіон Фінляндії у складі ГІФК — 2012.
  • Найкращий захисник Лійга — 2016.
  • Команда всіх зірок Лійга — 2016.

Персональне життя

Володіє п'ятьма мовами — французькою, англійською, фінською, російською та німецькою.[10]

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2006–07 «Монблан» ЛМ 23 8 2 10 4 2 0 0 0 0
2007–08 «Монблан» ЛМ 20 5 5 10 8 6 0 3 3 2
2008–09 ЮІП Юн. A 39 12 14 26 6 — — — — —
2009–10 ЮІП Юн. A 2 1 2 3 2 — — — — —
2009–10 ЮІП-Академія Местіс 44 9 6 15 12 12 2 1 3 6
2010–11 ЮІП-Академія Местіс 34 10 11 21 34 8 4 2 6 4
2010–11 ЮІП СМ-Л 7 0 0 0 0 — — — — —
2011–12 ЮІП СМ-Л 33 1 1 2 8 11 1 0 1 6
2011–12 ЮІП-Академія Местіс 9 2 4 6 6 — — — — —
2012–13 ЮІП СМ-Л 44 3 9 12 18 10 1 1 2 8
2012–13 ЮІП-Академія Местіс 1 1 0 1 0 — — — — —
2013–14 ЮІП Лійга 29 1 5 6 8 6 2 1 3 2
2013–14 ЮІП-Академія Местіс 1 0 0 0 0 — — — — —
2014–15 ГІФК Лійга 55 8 8 16 10 8 3 2 5 2
2015–16 ГІФК Лійга 48 6 15 21 6 18 6 7 13 14
2016–17 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 25 2 2 4 2 — — — — —
2016–17 «Олбані Девілс» АХЛ 29 5 8 13 2 — — — — —
2017–18 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 33 3 6 9 8 — — — — —
2018–19 «Сочі» КХЛ 25 2 4 6 8 — — — — —
2019–20 «Лулео» ШХЛ 18 0 4 4 2 - - - - -
Усього в Лійга 216 19 38 57 50 53 13 11 24 32
Усього в НХЛ 58 5 8 13 10 — — — — —

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2006 Франція ЮЧС18-D1 18-е 5 2 4 6 2
2007 Франція ЮЧС18-D1 22-е 5 2 3 5 4
2007 Франція МЧС-D1 17-е 5 1 0 1 2
2008 Франція МЧС-D1 19-е 5 0 1 1 2
2009 Франція МЧС-D1 15-е 5 3 7 10 0
2010 Франція ЧС 14-е 6 0 2 2 4
2011 Франція ЧС 12-е 6 0 1 1 2
2012 Франція ЧС 9-е 6 2 2 4 0
2013 Франція ЗОІ (квал.) НК 3 0 2 2 0
2013 Франція ЧС 13-е 7 0 0 0 2
2014 Франція ЧС 8-е 8 0 2 2 2
2015 Франція ЧС 12-е 7 0 3 3 0
2016 Франція ЧС 14-е 7 0 3 3 2
2017 Франція ЧС 9-е 7 2 5 7 2
2018 Франція ЧС 12-е 4 0 1 1 0
Молодіжна збірна 25 8 15 23 10
Національна збірна 61 4 21 25 14

Примітки

  1. ↑ Liigakauden parhaat palkittu - HIFK vei pelipaikkojen parhaat, Laine yksimielisesti paras tulokas (фінська) . Jatkoaika.com. 4 травня 2016. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  2. ↑ Statistics | Champions Hockey League. www.championshockeyleague.net. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
  3. ↑ Devils sign defenseman Yohann Auvitu. NHL.com. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
  4. ↑ Devils fall to Panthers in OT in season opener. NJ.com. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 14 жовтня 2016.
  5. ↑ Andy Greene lifts Devils over Sabres with penalty shot goal in overtime. NY Daily News. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  6. ↑ Oilers sign Auvitu. NHL.com. 10 липня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  7. ↑ Yohann Auvitu is a Sochi player (російська) . Сочі. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  8. ↑ Yohann Auvitu leaves Sochi (російська) . Сочі. 15 січня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 15 січня 2019.
  9. ↑ IIHF (2010). IIHF Media Guide & Record Book 2011. Moydart Press. с. 181. ISBN 978-0-9867964-0-1.
  10. ↑ Pinchevsky, Tal (1 листопада 2016). Meet the World's Most Interesting Hockey Player. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.

Посилання