|
Зіткнення під Золочевом
3 травня 1985 року в небі поблизу міста Золочева, Львівської області, сталося лобове зіткнення двох літаків: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн—Львів—Кишинів, і військово-транспортного Ан-26, що летів зі Львова в Москву. В результаті зіткнення загинули всі 94 особи в обох літаках. ОписПопередні обставиниО 10:38 з Таллінського аеропорту вилетів Ту-134А з бортовим номером СССР-65856 (заводський — 23253) авіакомпанії Аерофлот (Естонське УГА). Літак виконував внутрішній рейс № 8381 Таллінн-Кишинів з проміжною посадкою у Львові. Екіпаж складався з 9 осіб:
У салоні перебували 73 пасажири: 65 дорослих та 8 дітей. Серед відомих пасажирів, на ньому летіли видатний український художник-графік «львівський Дюрер» Олександр Аксінін і перспективний молодий естонський спортсмен (настільний теніс) Аларіх Ліндмее[et] (ест. Alari Lindmäe). О 12 годині дня Ту-134А був на підльоті до Львова, коли о 12:02 із Львівського аеропорту вилетів військово-транспортний Ан-26, який належав 243-му ЗСАп ВПС і прямував до Москви. Його екіпаж складався з 6 осіб:
У салоні Ан-26 летіло вище керівництво Військово-Повітряних Сил Прикарпатського військового округу, включаючи командувача генерал-майора авіації Є. І. Крапівіна, члена військової ради округу генерал-майора В. М. Доценка, начальника штабу ВПС ПрикВО С. А. Волкова та інших воєначальників. Також на літаку летіли обидва сини Крапівіна — Олександр і Андрій, а також Наталія Громова — дружина майбутнього командувача 40-ю армією Бориса Громова. Загалом на борту Ан-26, включаючи 6 членів екіпажу, перебували 15 осіб. ЗіткненняУ той день над Львовом погода була хмарною, з верхньою межею 5-6 км. О 12:05:45 з Львівським РЦ УВС вийшов на зв'язок рейс 8381 (Ту-134) і доповів про входження в зону на ешелоні 7800 м. На східному секторі в той день диспетчером був Шевченко В. В. Він передав екіпажу віддалення від Львівського аеропорту 122 км з азимутом 45° і дозволив зниження до ешелону 4200 м на ОПРС Золочів. Однак через кілька хвилин о 12:08:32 Шевченко зв'язався з Ту-134 і скасував своє розпорядження спускатись до 4200 м, дозволивши спуститися лише до 4800, бо на висоті 4500 м в цей час прямував Ан-24 зустрічним курсом на ОПРС Дедеркали. Після того як Ту-134 зайняв ешелон 4800 м і доповів про це диспетчеру, той дозволив лайнеру спуск до ешелону 4200 м, оскільки зустрічний борт до того моменту вже перетнув курс. При цьому Шевченко також попередив екіпаж Ту-134 про зустрічний літак на ешелоні 3900 м. Цим зустрічним літаком був військово-транспортний Ан-26. О 12:05:22 його екіпаж вийшов на зв'язок з ДПП Львівського аеропорту і доповів про заняття висоти 1800 м. Диспетчер підходу Савчук П. А. дозволив військовому літаку зайняти висоту 4500 м, але о 12:06:13 дав вказівку Ан-26 підніматися лише до 3900 м через наявність зустрічного літака. О 12:11:58 екіпаж військового літака вийшов на зв'язок з ДПП і доповів про заняття ешелону 3900 м. І тут Савчук, орієнтуючись по оглядовому радіолокатору, переплутав відмітку Ан-26 з відміткою Ан-24, що йшов попереду (з ним Ту-134 вже розминувся), тому доповів екіпажу про віддалення від аеропорту 65 кілометрів (насправді воно було 56 кілометрів) і передав його диспетчеру східного сектора[1]. О 12:12:18 Ту-134А вийшов на зв'язок з диспетчером Шевченко і доповів про заняття висоти 4200 м. Шевченко велів пасажирському борту переходити на зв'язок з підходом (Савчук). О 12:12:28 з цим диспетчером вийшов уже переданий йому Ан-26, який доповів про проходження Золочева та запросив підйом до висоти 5700. Шевченко передав військовому літаку, що той летить за азимутом 86° і на відстані 60 кілометрів від аеропорту, а також що на 4200 м летить Ту-134А, до якого 10 кілометрів, тому запит на підйом поки відхилений. Екіпаж Ан-26 підтвердив отриману інформацію, при цьому не звернувши увагу на те, що лише пів хвилини тому диспетчер підходу називав їм віддалення 65 кілометрів.
Майже одночасно, о 12:12:30 екіпаж Ту-134 вийшов на зв'язок з диспетчером підходу Савчуком, який передав йому, що той летить за азимутом 85° і на відстані 65 кілометрів, після чого дав вказівку знижуватися до 3600 м до четвертого розвороту з МКпос=312° для заходу на посадку. Екіпаж підтвердив отриману інформацію і приступив до зниження. Шевченко, який слухав їхні переговори, намагався попередити Савчука про неприпустимість зниження Ту-134 через наявність зустрічного Ан-26, але ні Савчук, ні керівник польотів Квашнін О. А. своєчасних заходів не вжили. О 12:13 екіпажі Ту-134 і Ан-26 через розриви в хмарах побачили один одного і різко відвернули вправо. Але через малу відстань, о 12:13:26 літаки зіткнулися лівими площинами (Ту-134 — правий нахил 45°, Ан-26 — правий нахил 14°). Руйнуючись у повітрі, Ту-134 та Ан-26 впали на землю й вибухнули. Всі 94 пасажири (79 у Ту-134 і 15 в Ан-26) загинули. Записи переговорів
РозслідуванняКомісія встановила, що екіпажі обох літаків мали достатньо високий рівень підготовки, що дозволяв їм виконувати польоти в цих умовах, а тому не були причиною авіаційної події. Радіотехнічні засоби забезпечення польотів Львівського РЦ УВС (трасовий локатор ТРЛ-139, вторинний локатор «Корінь-АС» і оглядовий аеродромний локатор ДРЛ-7СМ) були працездатні. Тому обвинуваченими стали розглядатися диспетчери. В результаті розслідування комісія встановила, що керівник польотів Олександр Квашнін допустив наступні порушення:
При цьому, диспетчер ДПП Савчук допустив наступні порушення:
Сам Савчук раніше працював пілотом, але був списаний на пенсію після досягнення 48 років і у зв'язку з цим вступив в Ульяновський навчальний центр, де перевчився на диспетчера, а після двомісячних курсів у вересні 1984 року був допущений до самостійної роботи. За підсумками розслідування, його кваліфікація і досвід практичної роботи були визнані незадовільними. Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
_location_map.svg)
