|
Зіангіров Мухамед Султангірович
Мухамед Султангіровіч Зіангіров[1] (1923 — 1943) — єфрейтор Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944). БіографіяМухамед Зіангіров народився в 1923 році на території сучасного Янгіюльского району Ташкентської області Узбекистану. Після закінчення початкової школи працював в колгоспі[1]. У 1942 році Зіангіров був покликаний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію і направлений на фронт Великої Вітчизняної війни. До вересня 1943 року єфрейтор Мухамед Зіангіров був автоматником 198-го окремого армійського загороджувального загону 6-ї армії Південно-Західного фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1]. 26 вересня 1943 року під час переправи через Дніпро в районі села Військове Солонянського району Дніпропетровської області ворожий снаряд розбив понтон. Ризикуючи своїм життям, Зіангіров врятував з води товариша[1]. На західному березі Дніпра він взяв активну участь в захопленні й утриманні плацдарму, кілька разів ходив у розвідку, добуваючи важливі дані про противника. 27 — 28 вересня відбивав німецькі контратаки, отримав поранення, але продовжував битися. 30 вересня Зіангіров загинув в бою. Похований у Військовому[1]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року єфрейтор Мухамед Зіангіров посмертно був відзначений високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна і Вітчизняної війни 1-го ступеня, медаллю «За відвагу»[1]. ПриміткиЛітература
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||
