|
Зубков Валентин Іванович
Валентин Іванович Зубков (12 травня 1923, село Пєсочня, Рязанська губернія, Російська імперія — 18 січня 1979) — радянський актор, Заслужений артист РРФСР (1969). ЖиттєписНавчався в Армавірській військовій авіаційній школі (1941—1943). Був льотчиком на фронтах радянсько-німецької війни. Літав на завдання, механік Чкалова говорив про нього: «Цей хлопець ніколи не загине». У кіно прийшов з художньої самодіяльності, не маючи ніякої спеціальної освіти. Перші кіноролі були епізодичними («Близнюки» (1945) і «Російське питання» (1947)). Через деякий час добре і відкрите обличчя, ладна фігура актора привернули увагу кінематографістів. В кінці сорокових років займався в самодіяльної театральної студії при МДУ, якою керував Костянтин Воїнів. У Воїнова Зубков згодом зіграв головні ролі у фільмах «Троє вийшли з лісу» (1958), «Над Тисою» (1958), «Сонце світить всім» (1959) і епізодичну роль у картині «Дядечків сон» (1966). Свою першу головну роль він виконав у 1955 році, знявшись у фільмі «Це починалось так…». У 1957-му грав другорядні, але пам'ятні ролі двох Степанів: солдата-фронтовика в «Летять журавлі» і негативного персонажа у фільмі «Комуніст». З 1960 — актор Театру-студії кіноактора. Влітку 1977 року загинув єдиний син актора, 23-річний Сергій Зубков. Тільки-тільки повернувшись з армії, він поїхав відпочивати в село до тітки під Угличем і потонув у річці. Як це сталося, досі незрозуміло. У човні Сергій був не один, а зі своїм приятелем, і коли вона раптово перекинулася, обидва вони не зуміли виринути на поверхню води. Цілу добу їх шукали, але течія віднесла тіла далеко від місця трагедії. Тільки рано вранці туристи, які відпочивали в тих краях, виявили тіла. Розповідають, що коли хтось із селищних прибіг до хати Зубкових із цією звісткою, на Зубкова-старшого було страшно дивитися: він зарився в якісь тілогрійки, що висіли на вішалці в сінях, і закричав так голосно, що було чути на іншому кінці села. Смерть сина підкосила актора, і незабаром він серйозно захворів: інсульт, склероз. Актор практично нічого не пам'ятав, навіть не міг назвати ім'я своєї дружини Ніни, з якою прожив тридцять років (вони одружилися в 1947 році). Останнім часом хвороба прогресувала: коли Зубков виходив погуляти, дружина клала йому в кишеню записку з домашньою адресою, щоб він міг повернутися назад. Відразу після Нового року актор вчергове потрапив до лікарні, звідки живим вже не повернувся. Похований в Підмосков'ї на Черкізовському (Північному) кладовищі в селищі Подрезково, поруч з сином Сергієм і дружиною Ніною Михайлівною. ФільмографіяГрав у фільмах:
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
