Розгром фракійських болгар 1913 року (болг.Разорението на тракийските българи през 1913 г.[1]) — книга, в якій Любомир Мілетич описує масове вигнання і винищення болгар Східних Родоп, Східної Фракії і Малої Азії в рамках так званого Фракійського питання. Книга була видана Болгарською Академією Наук (Держпечать Софія, 1918 р.). У книзі описуються насильство і жорстокості, яким піддалися місцеві болгари. У результаті дій башибузуків близько 46 786 болгар стали біженцями, переселившись у власне Болгарію. Разом з тим, у своїх дослідженнях фонд Карнегі вказує на симетричну відповідь болгарського війська[2]. У тому ж році 48 578 мусульман переселилося в Османську імперію.
Знімки
У книзі Любомир Мілетич опублікував також 65 знімків тієї епохи.