Зиновій (Корзинкін)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корзинкін.
Митрополит Зіновій
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Тимчасовий управитель
Симбірською єпархією
24 березня — 30 травня 2014
Церква: Московська патріархія
Попередник: Прокл Хазов
Наступник: Феофан Ашурков
Архієпископ Елистинський та Калмицький
(до 1 лютого 2014 — єпископ)
3 квітня 2011 — 19 березня 2014
Обрання: 22 березня 2011
Церква: Московська патріархія
Попередник: Зосима Остапенко
Наступник: Юстиніан Овчинников
 
Альма-матер: Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
кандидат педагогічних наук
Діяльність: священник Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженні: Анатолій Олексійович Корзинкін
Народження: 19 червня 1948(1948-06-19) (76 років)
Слов'янськ, Україна
Священство: 25 жовтня 1978
Чернецтво: 22 лютого 1984
Єп. хіротонія: 3 квітня 2011

Нагороди:

орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

CMNS: Зиновій у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Митрополит Зино́вій (у світі Анато́лій Олексійович Корзи́нкін; 19 червня 1948, Слов'янськ, Донецька область) — український музичний педагог, який зробив духовну кар'єру у Республіці Мордовія.

Архієрей Московської партіархії; митрополит Саранський та Мордовський, голова Мордовської митрополії РПЦ. Як член Комісії з питань духовно-морального виховання у загальноосвітній школі Московської патріархії, змагається за клерикалізацію світських освітніх установ в неоімперському дусі.

Кандидат педагогічних наук, кандидат богослов'я. У минулому — декан факультету теології та релігієзнавства Курського державного університету.

Життєпис

Народився в сім'ї українського художника-реставратора у місті Слов'янськ.

Після закінчення Донецького музичного училища у 1967—1972 рр. навчався по класу скрипки у Донецькому державному музично-педагогічному інституті. Після закінчення — викладач по класу скрипки Запорізького музичного училища. Підготував низку професійних українських скрипалів.

Церковна служба

Залишивши музичну та викладацьку кар'єру, емігрував на Московщину, де поперемінно живе то в Москві, то в Курську, працює сторожем Сергієво-Казанського собору.

29 квітня 1978 — рукопокладений в сан диякона, а 25 жовтня в ієрея.

22 лютого 1984 — пострижений в чернецтво з іменем Зиновій на честь священомученика Зиновія, єпископа Егейського.

1987 — призначений настоятелем Свято-Троїцького храму у місті Щигри та благочинним Щигрівського округу Курської єпархії Московської патріархії. Заснував Свято-Троїцьке братство у місті Щигри — одне із найбільши підприємств з виробництва церковного начиння[1][2].

1989 — заочно закінчив Московську духовну семінарію.

З вересня 1998 декан факультету теології та релігієзнавства Курського державного університету[3].

1999 — кандидат педагогічних наук, захистився за темою «Духовно-моральна концепція виховання особистості у сучасній освіті».

26 червня 2009 — член Комісії з питань духовно-морального виховання у загальноосвітній школі при Синодальному відділі релігійного виховання та катехізації[4].

Архієрейство

22 березня 2011 призначений єпископом Елістинським та Калмицьким Московської патріархії[5] — однієї з найслабших кафедр РПЦ.

19 березня 2014 рішенням Синоду Московської патріархії призначений архієпископом Саранським та Мордовським, головою новоствореної Мордовської митрополії РПЦ[6]. Прийшов на колишню кафедру керуючого справами Московської Патріархії, співплемінника патріарха Кирила — Варсонофія Судакова, який зробив Республіку Мордовію одним із потужних центрів клерикалізації чиновництва та освіти, безоглядної русифікації ерзянського та мокшанського народів. У Калмикії Зиновія Корзинкіна на єпископській кафедрі РПЦ замінив розжалуваний з американських парафій МП Юстиніан Овчинніков, колишній духовний очільник бойовиків у невизнаній Придінстровській Молдавській Республіці.

З 24 березня по 30 травня 2014 — за дорученням Патріарха Кирила Зиновій Корзинкін тимчасово керував Симбірською єпархією[7].

30 березня 2014 — зведений в сан митрополита[8].

Праці

Примітки

  1. ↑ (рос.) Щигровское братство[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. ↑ Свято-Троицкого братство в г. Щигры. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 28 грудня 2015.
  3. ↑ (рос.) Страница на сайте КГУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
  4. ↑ (рос.) Декан теологического факультета КГУ архимандрит Зиновий (Корзинкин) вошел в комиссию по вопросам духовно-нравственного воспитания в общеобразовательной школе. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
  5. ↑ (рос.) Решения Священного Синода от 22.03.2011 Журнал № 13. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
  6. ↑ (рос.) Удовлетворено прошение митрополита Санкт-Петербургского Владимира о почислении на покой [Архівовано 19 березня 2014 у Wayback Machine.].
  7. ↑ (рос.) Временно управляющим Симбирской епархией назначен архиепископ Саранский и Мордовский Зиновий. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 28 грудня 2015.
  8. ↑ (рос.) В неделю 4-ю Великого поста Предстоятель Русской Церкви освятил московский храм прп. Алексия, человека Божия, в Красном Селе и возглавил Литургию в новоосвященном храме. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.

Посилання