Зерноїд чорнощокий

? Зерноїд чорнощокий
Самець чорнощокого зерноїда Самиця чорнощокого зерноїда
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Зерноїд (Sporophila) Вид: Зерноїд чорнощокий
Біноміальна назва
Sporophila nigricollis (Vieillot, 1823)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Pyrrhula nigricollis Vieillot, 1823 Sporophila melanops (Pelzeln, 1870)
Посилання
Вікісховище: Sporophila nigricollis Віківиди: Sporophila nigricollis ITIS: 563093 МСОП: 105963139 NCBI: 138930

Зерноїд чорнощокий[2] (Sporophila nigricollis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці та на Малих Антильських островах.

Опис

Самець чорнощокого зерноїда

Самиця чорнощокого зерноїда

Довжина птаха становить 8,5-10,3 см, вага 8,5-11,2 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців різнитися в залежності від підвиду. Представники підвиду S. n. olivacea мають чорне обличчя, підборіддя і верхню частину грудей, тім'я і верхня частина тіла у них оливкові, живіт жовтий. У представників підвиду S. n. inconspicua горло і обличчя чорні, решта тіла темно-сіра, живіт білий. У представників підвиду S. n. nigricollis голова і горло чорні, верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-чорні, груди і живіт білуваті, боки поцятковані темними плямками. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак дещо тьмяніше.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[3]

• S. n. nigricollis (Vieillot, 1823) — півд південної Коста-Рики і Панами до Колумбії, Венесуели, Гаяни, західного Суринаму, також на сході Бразилії, на крайньому сході Болівії і Парагваю, на північному сході Аргентини, на островах Тринідад і Тобаго та на Малих Антильських островах;
• S. n. olivacea (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — південно-західна Колумбія (Нариньйо) і західний Еквадор;
• S. n. inconspicua Berlepsch & Stolzmann, 1906 — Перуанські Анди (на південь до Куско).

Поширення і екологія

Чорнощокі зерноїди мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, а також на Тринідаді і Тобаго, Антигуа і Барбуді, Сент-Вінсенті і Гренадинах, Домініці, Сент-Люсії, Сент-Кіттс і Невісі, Мартиніці, Монтсерраті та на Барбадосі. Вони живуть в чагарникових заростях, на луках, полях і пасовищах. Зустрічаються поодинці або зграйками, на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться зерном. Гніздо чашоподібне, робиться зі стебел трави, рослинних волокон, гілочок і павутиння, розміщується в чагарниках або на дереві, зазвичай на висоті до 1 м над рівнем моря. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Sporophila nigricollis. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.