Зерноїд чорночеревий

? Зерноїд чорночеревий
Самець чорночеревого зерноїда
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Зерноїд (Sporophila) Вид: Зерноїд чорночеревий
Біноміальна назва
Sporophila melanogaster (Pelzeln, 1870)
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Spermophila melanogaster
Посилання
Вікісховище: Sporophila melanogaster Віківиди: Sporophila melanogaster EOL: 916909 ITIS: 563090 МСОП: 22723509 NCBI: 256696

Зерноїд чорночеревий[2] (Sporophila melanogaster) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Бразилії.

Опис

Довжина птаха становить 10 см, вага 8-10,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла чорна. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла охриств.

Поширення і екологія

Чорночереві зерноїди гніздяться на південному сходу штату Санта-Катарина та на північному сходу штату Ріу-Гранді-ду-Сул. В лютому-на початку березня вони мігрують на північ, до штатів Сан-Паулу, Гояс і Мінас-Жерайс, повертаються назад у жовтні-листопаді. Чорночереві зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорночеревих зерноїдів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках та знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Sporophila melanogaster. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.