Зерноїд рудочеревий

? Зерноїд рудочеревий
Самець рудочеревого зерноїда
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Зерноїд (Sporophila) Вид: Зерноїд рудочеревий
Біноміальна назва
Sporophila castaneiventris Cabanis, 1849
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Sporophila castaneiventris Віківиди: Sporophila castaneiventris EOL: 916002 ITIS: 563078 МСОП: 22723492 NCBI: 138962

Зерноїд рудочеревий[2] (Sporophila castaneiventris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 10 см, вага 7,8 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, верхня частина тіла й боки сизувато-сірі, нижня частина тіла рудувато-каштанова. Очі чорні. лапи сірі, дзьоб чорний. Самиці мають піщано-коричневе забарвлення, нижня частина тіла в них світліша, крила чорнуваті з коричневими краями. Дзьоб оливково-коричневий.

Поширення і екологія

Рудочереві зерноїди мешкають в Колумбії, на півдні Венесуели (на крайньому захожі Амасонасу), на сході Еквадору і Перу, на північному заході Болівії, в Гаяні, Французькій Гвіані і Суринамі та в Бразилії (на південь до північного заходу Мату-Гросу і півночі Пари, також на північному сході Рорайми і в Амапі). Вони живуть у вологих чагарникових заростях, на луках і болотах, на берегах річок і озер. Зустрічаються зграйками, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням, а також плодами Cecropia. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, розміщується в чагарниках. У кладці 2—3 яйця, інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Sporophila castaneiventris. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.