|
Земченко Сергій Владиленович
Сергій Владиленович Земченко (рос. Сергей Владиленович Земченко; нар. 31 травня 1961, Ангарськ, Іркутська область, СРСР) — радянський та український хокеїст, крайній нападник. Майстер спорту міжнародного класу СРСР. Спортивна кар'єраВихованець ангарського хокею. Разом з Андрієм Земком розпочинав у дитячій команді «Чайка» під керівництвом Льва Анісімова. Брав участь у турнірі «Золота шайба». Згодом обох хлопців запросили до юнацької команди «Єрмака». Тренер В'ячеслав Соколов створив атакувальну ланку Земченко — Земко — Овчинников, і в такому складі вона виступала за сибірський клуб, київський «Сокіл» та молодіжну збірну Радянського Союзу. У команді майстрів «Єрмака» дебютував у 17 років. За два сезони виступів у другій лізі закинув 32 шайби. Навесні 1980 року його запросили до «Сокола», а Земко й Овчинников приєдналися до команди влітку. У складі молодіжної збірної СРСР здобув бронзову нагороду на чемпіонаті світу 1981 року в Німеччині. На турнірі провів п'ять матчів і тричі вразив ворота суперників. Наступного сезону встановив особистий рекорд результативності — 18 голів у лізі. Протягом усього часу був основним гравцем київського клубу. Вніс вагомий внесок у здобуття бронзових медалей чемпіонату 1984/85. За «Сокіл» виступав до 1988 року. Всього у вищій лізі провів 322 матчі, закинув 85 шайб, зробив 47 результативних передач. За підсумками сезону 1985/86 був обраний до переліку 34 кращих хокеїстів країни[2]. 2 вересня 1986 року в Стокгольмі захищав кольори національної збірної. Радянські хокеїсти перемогли господарів майданчика у товариському поєдинку з рахунком 2:1. В чемпіонаті 1987/88 провів шість матчів за інший київський клуб — ШВСМ, який виступав у першій лізі. Наступного сезону захищав кольори «Лади» з Тольятті. З 1989 по 1991 рік був гравцем уфимського «Салавата Юлаєва». Всього у першій лізі провів 149 матчів, закинув 40 шайб, зробив 30 результативних передач. У 90-х роках виступав за «Подгале» (Новий Торг, Польща), «Спішська Нова Вес» (Словаччина) і київські «Сокіл» та «Беркут». Завершив виступи на хокейному майданчику в сезоні 1997/98. У складі національної збірної України провів п'ять матчів на чемпіонаті світу 1997 року (дивізіон С). Тренерська діяльність1999 року переїхав до Іспанії, де розпочав тренерську діяльність. Спочатку працював з юнацькими командами. З 2001 по 2005 очолював клуб «Хака», чотириразового чемпіона країни. Входив до тренерського штабу юнацької команди московського клубу «Крила Рад» (2005–2009). Працював у команді «Алмаз» (Череповець) із Молодіжної хокейної ліги. З 2013 року тренер-селекціонер череповецької «Сєвєрсталі»[3]. Його сини, Ігор і Гнат, пішли батьківським шляхом — стали хокеїстами[4][5]. Досягнення
СтатистикаСтатистика виступів у вищій лізі чемпіонату СРСР.
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
