Зелені сірчані бактерії
Chlorobiaceae або зелені сірчані бактерії — родина облігатно аеробних фотоавтотрофних бактерій. Вони найближчі за походженням до типу Bacteroidetes, проте достатньо відмінні, і, таким чином, класифікуються до окремого типу[1]. Зелені сірчані бактерії нерухомі (за винятком Chloroherpeton thalassium, який може проявляти бактеріальне ковзання)[1] та мають форму сфер, паличок та спіралей. Фотосинтез відбувається із використанням бактеріохлорофілу (BChl) c, d або e, на додаток до BChl a і хлорофілу a[1]. Ці бактерії використовують сульфідні іони, водень або іони заліза як донора електронів, цей процес відбувається за допомогою реакціонного центру I типу і комплексу Фенни-Метьюса-Ольсона. Елементарна сірка, що відкладається за межами клітинної стінки, може бути ще більше окислена. На відміну від них, фотосинтез рослин використовує воду як донора електронів та призводить до утворення кисню[1]. Chlorobium tepidum використовується як модельний організм цієї групи. Нині секвеновані геноми десяти представників групи, що дуже багато для різноманітності родини. Ці геноми мають розміри у 2-3 Mbp та кодують 1750—2800 генів, 1400—1500 яких загальні для всіх штамів. У цих бактерій відсутні двокомпонентні гістидинові-кінази та регулятори відповіді, що пропонує обмежену фенотипічну пластичність. Незначна залежність цих бактерій від транспортерів органічнних речовин і факторів транскрипції також указує на адаптованість цих організмів до вузької екологічної ніши з обмеженими джерелами енергії, подібно до ціанобактерій Prochlorococcus і Synechococcus[1]. Види зелених сірчаних бактерій були знайдені в воді біля гідротермальних джерел біля тихоокеанського узбережжя Мексики на глибіні до 2 500 м. На цій глибіні, куди не досягає сонячне світло, бактерії, позначені GSB1, живуть за рахунок сяйва гідротермального джерела[2] Посилання
|