У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Звенигородський .
Звенигородський Віталій Борисович
Народження 16 травня 1931 (1931-05-16 ) Марфівка , Долинський район , Українська СРР , СРСР Смерть 6 грудня 2007 (2007-12-06 ) (76 років) Ужгород , Україна Поховання Ужгород Країна СРСР Україна Жанр пейзаж Навчання Ужгородський ліцей імені Т. Г. Шевченка , Ужгородське державне художньо-промислове училище (1957 ) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1958 )Діяльність художник , педагог Вчитель Контратович Ернест Рудольфович , Берец Вільмош-Йожеф Іштванович , Бокшай Йосип Йосипович , Ерделі Адальберт Михайлович , Сельський Роман Юліанович і Довбошинський Данило Данилович Відомі учні Іванчо Марія Федорівна , Іванчо Мігаль Балінтович , Мигович Іван Васильович , Бровді Іван Васильович і Микуляк Мирон Васильович Працівник Ужгородське училище прикладного мистецтва Член Спілка радянських художників України
Віталій Борисович Звенигоро́дський (16 травня 1931 , Денисівка — 6 грудня 2007 , Ужгород ) — український художник і педагог ; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за 2001 рік.
Життєпис
Народився 16 травня 1931 року в селі Денисівці (нині у складі села Марфівки Кропивницького району Кіровоградської області , Україна ) в сім'ї службовців . 1939 року його сім'я переїхала до Дрогобича , де батько дістав посаду головного бухгалтера облфінвідділу. Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації в Башкирській АРСР [ 1] .
У 1945 році з сім'єю переїхав до Ужгорода , де навчався в Ужгородській середній школі № 1 [ 1] . Протягом 1947—1952 років продовжив здобувати освіту в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва у Ернеста Контратовича , Вільмоша Береца , Йосипа Бокшая , Адальберта Ерделі [ 1] ; у 1952—1958 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва у Йосипа Бокшая, Романа Сельського . Дипломна робота — картина «Вечір на половині» (темпера ; керівник Данило Довбошинський ).
Після закінчення інституту протягом 1958—1967 років викладав в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва. Серед учнів: Василь Беца , Іван Бровді , Марія Іванчо , Мігаль Іванчо , Іван Мигович , Йожеф Рущак , Олександр Саллер , Володимир Щур .
Протягом 1967—1986 років працював художником Закарпацьких художньо-виробничих майстерень, потім на творчій роботі. Мешкав в Ужгороді в будинку на проспекті 40-річчя Жовтня , № 28, квартира № 64[ 3] та у будинку на вулиці Грушевського , № 33, квартира № 91[ 4] . Помер в Ужгороді 6 грудня 2007 року. Похований в Ужгороді[ 1] .
Творчість
Працював у галузях станкового (переважно у жанрі пейзажу ) та монументального живопису ; займається також художньою обробкою металу (алюміній , бронза , мідь , карбування ). Серед робіт:
станкові роботи
«Околиця Ужгорода» (1960);
«Весна» (1965; 2007);
«Вид на полонину» (1966);
«Тихий вечір» (1967);
«Гірські далі» (1968);
«Ранок у горах» (1969, темпера);
«Полонини» (1969, темпера);
«Хмари над Пікуєм» (1969, темпера);
«Полонина» (1972);
«Зима на перевалі» (1973);
«Дорога в лісі» (1975, темпера);
«Молоді ялинки» (1975);
«Під Бескидами» (1979);
«Озеро в горах» (1980);
«Ранок у горах» (1980);
«Латаття» (1986);
«Полонина Рівна» (1989);
«Вовче» (1990);
«Перший сніг» (1993);
«Літній вечір» (1993);
«Синєвирський перевал» (1997);
«Засніжені Карпати» (1998);
«Хатинка у снігу» (1998);
«Під полониною» (1998);
«Вечір на Ужі» (1999);
«Бабине літо» (2000);
«У горах після дощу» (2001);
«Біля озера» (2002);
«Карпатський краєвид» (2002);
«Стара яблуня» (2004);
«Забута дорога» (2005);
«Зимовий туман» (2006).
монументальні роботи
Розпис на станції Чоп
розписи «Достаток» і «Виноградниці» в актовій залі бюро РАЦСу в Ужгороді (1959);
розписи «Дружба народів СРСР» в клуб села Петрового Закарпатської області (1960);
панно «Музиканти» в кафе «Театральному» у Мукачеві (1964, гнутий дріт );
розпис «За мир» в автопавільйоні села Солотвиного Закарпатської області (1965, сграфіто );
розпис «По Радянському Союзу» на станції Чоп (1966, гіпсоліт );
розпис «Угорські колгоспники» в автопавільйоні села Паладь Закарпатської області (1966, сграфіто);
мозаїка «Дівчата» в автопавільйоні села Пеньків Хмельницької області (1967, кераміка );
розпис «Збирання врожаю» в автопавільйоні села Дешковиці Закарпатської області (1968, сграфіто);
панно «Музичний мотив» у магазині вин «Нектар» в Ленінграді (1968, карбування);
розпис «Урожай» у Будинку культури в селі Молочному Кримської області (1970, сграфіто);
мозаїка «Бандуристи» у Будинку культури Красноперекопська (1973, смальта );
розпис «Боротьба за мир» в автопавільйоні села Солотвиного Закарпатської області (1975, сграфіто);
Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1959 року. У 1974 році його роботи експонувалися в Угорщині . Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1982, 2001, 2004, 2007 роках, Києві у 2000 році, Мукачеві у 2003 році.
Примітки
Література