|
Захарчук Степан Максимович
Захарчук Степан Максимович (15 серпня 1935, с. Ставське, Холмщина, нині Люблінське воєводство, Польща — 1 січня 2019, Львів, Україна) — відомий український геолог, член-кореспондент Української нафтогазової академії, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник УкрДГРІ, співавтор праці «Атлас родовищ нафти і газу України», першовідкривач багатьох нафтових і газових родовищ України. ЖиттєписНародився 15 серпня 1935 р. у с. Ставське (записаний у сусідньому селі Городище) в селянській родині на Холмщині, нині — Люблінське воєводство, Польща[1]. Дитинство і навчання в початкових класах української школи пройшло у с. Городище. Під час евакуації українців із Закерзоння у 1945 р.разом з батьками і старшою сестрою переїхав на Полтавщину, а в 1947 р. — у Дрогобич, де закінчив 7 класів середньої школи і Дрогобицький нафтовий технікум. 1954—1970 працює техніком-геологом, старшим геологом, керівником тематичної партії в УкрДГРІ у Львові. 1970—1979 — старший науковий співробітник в УкрДГРІ. Згодом — головний інженер групи радянських спеціалістів об'єднання «Зарубіжгеологія» в Болгарії. 1981—2011 — старший науковий співробітник УкрДГРІ. 1993—2000 — за сумісництвом керував справами УНГА, брав участь у роботі Львівського обласного суспільно-культурного товариства «Холмщина». Освіта1954 — закінчив Дрогобицький нафтовий технікум. Отримав кваліфікацію «технік-геолог». 1960 — закінчив вечірній факультет Львівського політехнічного інституту, за спеціальністю «Геологія і розвідка нафтових та газових родовищ». Отримав кваліфікацію гірничого інженера-геолога. 1978 — закінчив аспірантуру Інституту геології і геодезії АН УРСР. У січні 1986 захистив кандиданську дисертацію з геології на тему «Тектоніка і перспективи нафтогазоносності Північного Причорномор'я і Каркінітської затоки». Наукова діяльністьПонад 50 років Степан Захарчук вивчав геологію і нафтогазоносність Південного регіону України, зокрема шельфу Чорного й Азовського морів. До сфери наукових інтересів Захарчука входили стратиграфія, літологія нижніх прошарків осадового чохла, геоморфологія та ін. Характерною ознакою наукових робіт ученого є використання кількісної оцінки геологічних явищ та об'єктів: морфометричного аналізу сучасного рельєфу, літопроцентної характеристики геологічного розрізу, величини і щільності ресурсів вуглеводнів, коефіцієнтів вагомості тощо. Захарчук запропонував оригінальне тектонічне та нафтогазогеологічне районування, дав аргументоване наукове обґрунтування кількісної оцінки перспектив українських секторів морських акваторій і суходолу півдня України, зокрема Північного Причорномор'я, Азовського моря та Прикерченського чорноморського шельфу. Головним шляхом збільшення видобутку природного газу в Україні вважав освоєння надр морських глибин. Степан Захарчук — автор 126 наукових робіт[1] із тектоніки, геологічної історії і прогнозу нафтогазоностності Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області, співавтор шести монографій та праці «Атлас родовищ нафти і газу України». У них навів аргументовано високі перспективи пошуків нових родовищ вуглеводнів у чорноморській акваторії у межах Причорноморського рифтогенного прогину, виділив тектонічні структури різного порядку, класифікував за морфологічними ознаками антиклінальні складки і здійснив їхню рейтингову оцінку, уточнив особливості просторового розміщення родовищ та критерії їхніх пошуків, виявив десятки нових локальних морфоструктур. Ефективність наукових розробок і практичних рекомендацій вченого підтверджені відкриттям Штормового, Стрілкового, Серебрянського, Тетянівського, Ярилгацького родовищ. Громадська діяльність
Наукові праці
Відзнаки
РодинаБатьки — Захарчук Максим Йосипович, Захарчук Марія Петрівна. Перша дружина — Панкратова Валентина Петрівна, хімік. Друга дружина — Заланська Ольга Миколаївна, старший архіваріус Укр ДГРІ. Розлучений. Донька — Захарчук Ірина Степанівна, біолог. Онучка — Решетова Наталія Юріївна, кандидат політичних наук, отримала ступінь європейського доктора філософії. Захистила дисертацію «Задоволеність демократією в Україні з 2005 до 2011» з відзнакою в Університеті Деусто в Іспанії в 2015 році. Досліджує демократичні процеси в Україні. Була багато разів запрошеною дослідницею в GESIS — Leibniz-Institut für Sozialwissenschaften[2] проводячи аналіз даних по цінностях в Україні. У 2023 році отримала премію Елізабет Нельсон[3] за роботу «Підтримка демократії в Україні», яка була опублікована як розділ книги «Соціальні цінності та ідентичності в Чорноморському регіоні»[4]. В часі війни Наталія співпрацювала з Українським Католицьким Університетом (УКУ) та Бізнес-Школою УКУ, підтримуючи інтернаціоналізацію, партнерство та дослідницькі проекти для розвитку освіти в Україні. Сестра — Захарчук Ніна Максимівна, лікар-гінеколог. Примітки
Посилання
Джерела |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
