Захаров Михайло Єгорович
Михайло Єгорович Захаров (нар. 1918, село Лучинське Подольського повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — ?, місто Подольськ Московської області, Російська Федерація) — радянський державний діяч, новатор виробництва, токар Подольського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе Московської області. Депутат Верховної ради Російської РФСР 6-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966). ЖиттєписНародився в селянській родині. Закінчив сім класів школи. У 1933—1936 роках — учень токаря, в 1936—1939 роках — токар Подольського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе Московської області. У 1939—1946 роках — у Радянській армії, учасник німецько-радянської війни. У 1946—1980 роках — токар Подольського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе Московської області. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 липня 1966 року за видатні заслуги у виконанні завдань семирічного плану і досягнення техніко-економічних показників в роботі Захарову Михайлу Єгоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Досягнув значних успіхів при спорудженні теплових електростанцій, виробництві та освоєнні нових потужних енергетичних агрегатів. Був зачинателем руху наставництва на Подольському машинобудівному заводі імені Орджонікідзе. У 1967 році закінчив Всесоюзний заочний технікум важкого машинобудування в місті Подольську Московської області. З 1980 року — на пенсії в місті Подольську Московської області. Нагороди і звання
Посилання |