Зарічний (Граховський район)

село Зарічний
рос. Заречный
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний округ Граховський район
Код ЗКАТУ: 94 212 825 000
Код ЗКТМО: 94612447106
Основні дані
Населення 356 осіб (2010)
Поштові індекси 427733
Телефонний код +7 34163
Географічні координати: 56°01′43″ пн. ш. 51°53′31″ сх. д. / 56.028611111111° пн. ш. 51.891944444444° сх. д. / 56.028611111111; 51.891944444444
Висота над рівнем моря 100 м
Водойма річки Январка та Адамка
Мапа
Зарічний (Росія)
Зарічний
Зарічний

Зарічний (Удмуртія)
Зарічний
Зарічний

Мапа

Зарі́чний (рос. Заречный) — село (колишнє селище) в Граховському районі Удмуртії, Росія.

Населення

Населення — 356 осіб (2010[1]; 473 у 2002[2]).

Національний склад станом на 2002 рік:

Господарство

В селі діють середня школа, дитячий садок, бібліотека, будинок культури та фельдшерсько-акушерський пункт. Серед підприємств працює Граховський конезавод, який утворений в травні 1948 року з евакуйованих сюди конезаводів.

Історія

В середині XVIII століття нижньогородський купець Гнат Федорович Осокин викупив землі для будівництва Бемишевського заводу, у тому числі і землі біля річки Адамка. Пізніше завод і землі успадкував поміщик Євграф Олексійович Лебедєв, який завіз сюди кріпосних селян з Нижньогородської губернії. Вони утворили село Пустош. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі було 62 двори та проживало 366 осіб. Пізніше частина дворів, збудований уздовж річки Январка стали називатись село Лебедівка. Перед революцією один з нащадків Лебедєва здав землю в Казанський поземельний банк, який управляв нею до 1917 року. Після революції в селі була організована комуна «Безбожник». До 1921 року село входило в склад Граховської волості Єлабузького повіту, потім — Можгинського повіту. В 1924 році Лебедівка та Пустош увійшли до складу Граховської сільської ради, але вже в 1925 році була утворена Лебедівська сільська рада з центром в селі Лебедівка. В роки Другої Світової війни в Пустош евакуюються конезаводи, а в 1950-их роках село стає селищем Зарічний. 1963 року Лебедівська сільська рада ліквідується і села переходять до складу Граховської сільської ради. 20 лютого 1978 року до селища було приєднане село Лебедівка. В 1985 році формується Заріченська сільська рада. 2004 року вона була ліквідована, а селище відійшло до складу Поримозаріченого сільського поселення. З 26 жовтня 2004 року Зарічний втратив статус селища і став селом.

Вулиці[3]

  • вулиці — Гагаріна, Гвоздухіна, Дорожна, Конезаводська, Космонавтів, Лебедівська, Нова, Соснова, Центральна, Шкільна

Примітки

  1. Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  2. Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  3. Поштові індекси. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 8 травня 2010.

Посилання