Походження назви Маркьоне або Маркіоне — залишилось невідомим.
Первісно тут вибудували фортецю за типовим проектом з чотирма бастіонами.
На зламі 17-18 століть фортецю використовували як мисливський табір. Маєток мав також земельну ділянку з дібровою.
Неподалік розташований замок Конверсано та невелике місто поряд із ним [3].
Ще в добу відродження розпочався процес перетворення замкових споруд з суто фортечними, захисними функціями у палацові споруди з більшим рівнем комфорту для проживання. Частка з них перетворена на розкішні магнатські чи королівські резиденції, серед яких Фортеця Лувр в Парижі, замок Капрарола під Римом, Підгорецький замок (Україна в складі Речі Посполитої). Замок Капрарола під Римом та Підгорецький замок — приклади побудови палаців нового типу на колишніх бастіонах.
До цього ж типу перебудованих фортець належить і замок-палац Маркьоне в провінції Барі, Італія.
Побудова палацу на колишніх бастіонах проведена у 1740-1750 роках. У XVIII столітті замок перетворено на літню заміську резиденцію принца Джуліо IV де Аквавіва (італ.Giulio IV d'Acquaviva)[4].
В 19 столітті замок-палац Маркьоне був покинутий. Тоді ж вирубали діброву, а споруду палацу здавали в оренду будь кому, не враховуючи значну мистецьку вартість споруди.
Занедбаний стан, котрий мав замок-палац Маркьоне, зафіксований на фото початку 1900-х років. У 1920—30 роках принцесаДжулія Аквавіва д'Арагона (італ.Giulia Acquaviva d’Aragona) фінансувала значні відновлювально-ремонтні роботи в палаці Маркьоне. Відновлювальні роботи і благоустрій навколишньої території продовжив її син — принцДон Фабіо Томачеллі Філомарино (італ.Don Fabio Tomacelli Filomarino; 1920—2003).
