Залізнична слобідка (Сімферополь)
Залізнична слобідка (крим. Demiryol maallesı), Залізнична слобода — історична місцевість Сімферополя, в Залізничному районі міста, отримала назву від залізничного вокзалу Сімферополь-Пасажирський. Також зустрічається назва Жандармська слобідка, або як альтернативна назва Залізничної, або як її частина. ОписСучасний житловий масив, що обмежений залізницею та залізничним вокзалом на півночі, бульваром Леніна на сході, вулицями Павленко та Гоголя на півдні. Основні вулиці: Спера, Дзюбанова, Герцена, Чернишевського, Слуцького, Кондукторська, Червоних підпільників, Проїзна, Вокзальний провулок. Зараз на території знаходиться вокзал Сімферополь, Привокзальний ринок, дитячі садочки №13 та №48, Сімферопольський слідчий ізолятор. ІсторіяПоява слобідки зв'язана з прокладенням у 1874 році залізничного сполучення на Лозово-Севастопольській залізниці та відкриття залізничної станції. Це прискорило розвиток міста у західному напрямку від старого кордону міста (сучасна вулиця Толстого). Біля станції виникла найбільша робітнича слобода Сімферополя — Залізнична.[1] Влада Сімферополя та місцеві підприємці спеціально виділили землю недалеко від міста. Це була заболочена місцевість, на місці залізничного вокзалу, що нині існує, полювали на качок, це одне з найнижчих місць у Сімферополі, тому після великих дощів тут завжди накопичується багато води. У Залізничній слободі селилися здебільшого ті, хто працював на станції Сімферополь.[2] Джерела
Примітки
|