|
Закон України «Про електронні комунікації»
Закон України «Про електронні комунікації» — Закон України, що визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами. Потреба у прийнятті ЗаконуЧинна Угода про асоціацію України та ЄС передбачає обов'язок України з імплементації до національної правової системи законодавчих актів ЄС у сфері телекомунікацій, в тому числі, нових. План заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС передбачає опрацювання питання щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС у сфері цифрової економіки. Це потребуватиме відповідності українського законодавства актуальному законодавству ЄС у даній сфері. При розробці Закону за основу були взяті положення Європейського кодексу електронних комунікацій. До прийняття Закону Україна майже не здійснювала практичних кроків щодо імплементації актів права ЄС в сфері телекомунікацій в чинне законодавство. Проходження законопроєкту
СтруктураЗакон великий за об'ємом, складається зі 128 статей у 19-ти розділах:
Основні положенняЗакон уточнює термінологію у сфері електронних комунікацій, впроваджує принцип мінімально необхідного та передбачуваного регулювання галузі, а також принципи прозорості, відсутності дискримінації і технологічної нейтральності. Крім того, запроваджується повідомний принцип реєстрації суб'єктів господарювання у сфері електронних комунікацій; запроваджуються консультації з учасниками ринку з усіх питань, що зачіпають їхні інтереси, та встановлюється процедура подання документів до регуляторного органу в електронному вигляді. Також передбачається проведення географічних оглядів мереж для побудови карти покриття країни широкосмуговим доступом до інтернету[1]. Для абонентів Закон, крім іншого, передбачає:
Див. також
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
