Загульський Микола

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загульський.

Загульський Микола Павлович (1862–1935) — український селянин із Розважа,[1] громадський і політичний діяч (член УНДП[1]).

Життєпис

У 1918—1919 роках делегат Української Національної Ради ЗУНР від Золочівщини. Батько, кажуть, з графського роду, проте виховував Миколу український дяк. Звідси його патріотизм і любов до східного обряду.

Діти — Володимир, Віктор, Михайло, Лев — усі були патріотами української держави. Найстарший син загинув в боротьбі за Україну 1916 року. Передчасно загинули в Золочівському замку й Михайло і Віктор (1941).

Лев Загульський вижив. Була така історія: на так звану «наукову конференцію» 22 червня були запрошені вчителі, бізнесмени, лікарі, юристи й священики (це була пастка). Загульський Лев також поспішав туди, та його зустрів молодий російський солдат й не пустив, нічого не пояснивши одразу. Так, Бог в особі того солдата врятував наймолодшого сина.

Примітки

  1. ↑ а б Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.].

Джерела