Загублені землі

Загублені (втрачені) землі — загальна назва континентів, островів або інших регіонів, які могли існувати у передісторії, але з тих пір зникли в результаті катастрофічних геологічних явищ або повільного підвищення рівня моря з моменту закінчення останнього льодовикового періоду. Втрачені землі, як припускається, занурилися в моря (океани), залишивши після себе лише декілька слідів чи просто легенди і міфи. Цей термін може також поширюватися на міфологічні землі в цілому, на підземні цивілізації або навіть цілі планети.

Класифікація таких втрачених земель як континенти, острови або інші регіони в деяких випадках суб'єктивна. Наприклад, «Атлантида» описується по-різному, або як «Втрачений острів», або як «Загублений континент».

Теоретично втрачені землі можуть залишати сліди в міфології, філософії або в наукових теоріях, таких як теорії катастроф у геології.

Міфологічні землі

Відомі затоплені землі

Хоча існування втрачених континентів, вказані вище, здебільшого в суспільстві згадуються в міфічному сенсі, є кілька місць на Землі, що колись були сушею, але в 21 столітті є морським дном.

  • Зеландія, континент, який в 21 столітті на 93 % занурений під води Тихого океану
  • Плато Кергелен, затоплений острів, який в 21 столітті знаходиться на рівні 1-2 км нижче рівня моря
  • Доггерленд
  • Мауї Нуї, колись був частиною архіпелагу Гаваї
  • Штранд, острів біля узбережжя Німеччини
  • Джордсанд, колись острів біля данського узбережжя, зруйнований штормовими припливами
  • Фердінандея, занурений вулканічний острів, який з'являвся принаймні чотири рази у минулому.
  • острова Сара Енн

Література

  • L. Sprague de Camp and Willy Ley, Lands Beyond, Rinehart & Co., New York, 1952.
  • L. Sprague de Camp, Lost Continents: The Atlantis Theme in History, Science, and Literature, Dover Publications, 1970.
  • Raymond H. Ramsay, No Longer on the Map: Discovering Places that Never Were, Ballantine, 1972.