Станом на 1886 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 3731 особа (1841 чоловічої статі та 1890 — жіночої), 290 дворових господарств[1].
Заводівка (Петрівка) — колишнє власницьке містечко при річці Тилігул за 90 верст від повітового міста, 896 осіб, 152 двори. За версту — православна церква, школа, 4 лавка, постоялий двір. За 8 верст (Березівка) — станова квартира 3-го стану, православна церква, єврейський молитовний будинок, земська станція, синагога, паровий млин, 48 лавок, 9 постоялих дворів, готель, винний склад, 2 ярмарки, базари через 2 тижні.
Колосівка (Бандицьке) — колишнє власницьке село, 462 особи, 86 дворів, базари.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Примітки
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)