|
Жіночі труси Жіночі труси́ — частина спідньої білизни жінок, призначена для захисту вульви та інтимної гігієни (також зігрівання, затримування вагінальних виділень, кріплення менструальних прокладок). Менструальні труси самі по собі слугують для затримування незначних виділень. Труси в роздільному купальнику є частиною купального костюму, хоча можуть наслідувати всі відомі моделі. Як сексуалізована частина гардеробу, жіночі труси є елементом еротичної білизни і мають багато моделей та форм, орієнтованих на естетичність. ІсторіяПерший прообраз жіночих трусів з'явився у Стародавньому Єгипті: настегнова пов'язка «схенті» — неширока тканина, яка підтримувалась на талії поясом. У греко-римський період жінки вдягали труси-сублігакулум, схожі на сучасні плавки, які використовувались під час спортивних і танцювальних змагань. В середні віки жіночих трусів не існувало. Будь-які спроби створити цей предмет одягу одразу ж припинялися. Замість цього аристократки носили довгі спідниці під криноліном, які шилися із білого полотна без прикрас. У цей період венеційські куртизанки почали носити шовкові та оксамитові панталони довжиною до коліна, які вважалися ознакою аморального життя. У 1578 році панталони здобули тимчасову популярність завдяки королеві Франції Катерині Медічі. Це були шорти із золотої або срібної тканини, прикрашені численними рюшами і бантами. Після смерті королеви аристократки не могли собі дозволити цю розкіш, відсутність якої полегшувала справляння фізіологічних потреб. У 1730 році спеціальним указом короля Людовика XV французька поліція зобов'язала танцівниць вдягати «канканські» труси під короткі спідниці. Наприкінці XVIII ст. жіночі труси були завезені з Франції до Великої Британії. Застібка в цих моделях розташовувалась ззаду. Багаті дами носили труси з бавовни, шерсті або льону, а також короткі штани до колін, які стягувались поміж ніг. На початку XX ст. в моду увійшли кольорові панталони з передньою застібкою, які прикрашалися мереживом, бантами та рюшем. Тогочасні модниці носили подовжені шорти, до яких підв'язувались панчохи, а також шовкову комбінацію із застібкою внизу. Прості селянки трусів не вдягали. У 1928 році німецька компанія Naturana представила першу колекцію спідньої білизни із бавовни, яка нагадувала сучасні труси.  У 1930-х роках жіночі труси значно спростилися та вкоротилися, з'явилися облягаючі моделі із трикотажу. Труси з високою талією доповнювала нижня спідниця з тонкої напівпрозорої тканини. У повоєнні роки жіночі труси стали повноцінним предметом гардеробу, а їх світове визнання супроводжувалось численними скандалами, наслідком яких стала публічна демонстрація відкритої білизни. У 1949 році спільнота обурилась тенісисткою Гассі Моран, у якої було видно мереживні труси з-під короткої спідниці, а наприкінці 1950-х бурхливу дискусію викликав перший публічний показ колекції трусів німецької фірми Triumph. У цей період в модній індустрії зароджується стиль «пін-ап», який облягав і підкреслював жіночу фігуру. У 60-ті роки світ охопив феміністичний рух, який вплинув на моду спідньої білизни. Хвиля заворушень, особливо в західних країнах, досягла свого апогею у 1968 році, під час яких атрибути жіночності публічно спалювались у «вогнищах свободи». Наступне десятиліття ознаменувалося сексуальною революцією. У 1977 році Рой та Гейє Реймонди створюють магазин спідньої білизни «Victoria's Secret», дизайн якого був виконаний у вікторіанському стилі. У серпні 1981 року модельєр Фредерік Меллінгер створив першу колекцію міні-трусів, які згодом стали називатися танга. Також широкого розповсюдження набули труси-стрінги і моделі з високим вирізом на стегнах — бікіні. На межі тисячоліть були модними мереживна та напівпрозора білизна, яка стала ще більш відвертою завдяки гламуру та «порно-шику». На початку 2014 року на території Росії, Білорусі і Казахстану була введена заборона на виробництво, ввезення і продаж мереживних трусів[1]. Типи Крім повсякденної білизни, існують спеціальні труси для жінок.
МоделіЗалежно від глибини вирізу на стегнах, виділяють три основних типи трусів — «максі» (maxi), «міді» (midi) і «міні» (mini). Найпоширенішими є труси-міді. Вони повністю або частково закривають сідниці і мають виріз на середині стегна. Залежно від фасону, резинка знаходиться на талії або на стегнах. Такі труси виготовляють із бавовни або натуральних тканин і дозволяють шкірі дихати. Труси-максі закривають сідниці повністю і мають завищену талію. Ці моделі дозволяють коригувати фігуру, шиються із еластичних матеріалів, а також утеплених та безшовних тканин. Міні-труси складаються з невеликого трикутника для вульви та лобка і смужок, з'єднаних резинкою на стегнах. Виготовляються переважно з синтетичних матеріалів. Такі моделі повністю оголюють сідниці і не прикривають анус. Труси міні пов'язані з ризиками для жіночого здоров'я і не призначені для цілодобового носіння.
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
.jpg)
