Жілбер ван Бінст
Жілбер ван Бінст (фр. Gilbert Van Binst, нар. 5 липня 1951, Макелен) — бельгійський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за «Андерлехт», з яким став дворазовим чемпіоном Бельгії, чотириразовим володарем Кубка Бельгії, дворазовим володарем Кубка кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, а також національну збірну Бельгії, у складі якої виграв бронзові нагороди чемпіонату Європи. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду «Андерлехт», в якій провів дванадцять сезонів, взявши участь у 262 матчах чемпіонату. З сезону 1971/72 був основним гравцем захисту команди і в 1972 та 1974 році виграв чемпіонат Бельгії. Також він чотири рази вигравав Кубок Бельгії, але найбільшими досягненнями у кар'єрі ван Бінста стали європейські кампанії — він двічі вигравав Кубок володарів кубків УЄФА і стільки ж разів і Суперкубок Європи. При цьому обидва фінали Кубка кубків стали особливими для Ван Бінста. У фіналі 1976 року проти «Вест Гем Юнайтед» (4:2) він вивів команду як капітан, а у фіналі 1978 року проти віденської «Аустрії» (4:0) він відзначився дублем[1][2]. Протягом сезону 1980/81 років захищав кольори клубу другого французького дивізіону «Тулуза», де грав разом із колишніми товаришами по «Андерлехту» Аттілою Ладінскі та Робом Ренсенбрінком, а завершив ігрову кар'єру на батьківщині у команді «Брюгге», за яку виступав протягом 1981—1983 років. Надалі залишився у клубі і працював асистентом у тренерському штабі Георга Кесслера, після чого очолював кілька аматорських бельгійських клубів. Виступи за збірнуУ складі національної збірної Бельгії Жілбер був учасником домашнього чемпіонату Європи 1972 року, на якому команда здобула бронзові нагороди[3], але на поле не виходив і дебютував у національній збірній лише наступного року — 31 жовтня 1973 року в грі відбору на чемпіонат світу 1974 року проти збірної Норвегії (2:0). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 15 матчів, забивши 1 гол. Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|