Журавель чорний

Журавель чорний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлеві (Gruidae)
Рід: Журавель (Grus)
Вид: Журавель чорний
Grus monacha
Temminck, 1835
Мапа поширення виду: жовтим — гніздовий ареал; синім — на зимівлі.
Мапа поширення виду: жовтим — гніздовий ареал; синім — на зимівлі.
Посилання
Вікісховище: Grus monacha
Віківиди: Grus monacha
EOL: 45510674
ITIS: 176186
МСОП: 22692151
NCBI: 40818

Журавель чорний[2] (Grus monacha) — вид журавлів, що поширений на північному сході Азії.

Поширення та чисельність

Птах гніздиться у Південному Сибіру, Далекому Сході Росії та у китайській провінції Хейлунцзян. На зимівлю мігрує в Японію (на островах Сікоку, Кюсю та заході острова Хонсю), на південь Китаю (у долину річки Янцзи) та Південну Корею. За оцінками, світова популяція виду становить 11500 птахів. 80 % популяції зимує у префектурі Каґосіма на острові Кюсю. На Сікоку трапляється до 300 птахів щороку, а на заході Хонсю лише 10-20 птахів, хоча у середині 20 століття тут зимувало понад 300 птахів. У Китаю зимує 1000—1150 птахів, а в Південній Кореї у затоці Сунчон — понад 100 птахів.

Опис

Птах завдовжки 91-100 см. Розмах крил — 160—180 см. Вага — 3,2-4,9 кг. Оперення сіре з білою головою та верхньою частиною шиї. У дорослих птахів лоб неоперений, червоного кольору з рідкісною чорною щетиною. Криючі крил та хвіст чорного кольору. Ноги теж чорні.

Спосіб життя

Живе у важкодоступних районах верхових сфагнових боліт тайги з деревною рослинністю, яка в основному складається з модрини або рідкісних чагарників. Живиться частинами водних рослин, ягодами, зерном, комахами, жабами, саламандрами і іншими дрібними тваринами. Кладка яєць відбувається в кінці квітня-початку травня. Самиця зазвичай відкладає два яйця. Інкубаційний період складає 27-30 днів, обоє батьків беруть участь в насиджуванні. Пташенята стають на крило через 75 днів.

Примітки

  1. BirdLife International (2018). Grus monacha. IUCN. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання