Жуков Костянтин Миколайович

Жуков Костянтин Миколайович
Народження1873
Смерть7 березня 1940(1940-03-07)° навмисне вбивствоd
НавчанняМосковське училище живопису, скульптури та зодчества (1897)
Діяльністьархітектор, викладач університету
Праця в містахВовчанськ, Харків
Архітектурний стильмодерна архітектура, необароко, конструктивізм і український архітектурний модерн
Найважливіші спорудиХарківське державне художнє училище
Вчене званняпрофесор
ЧленствоНаціональна спілка архітекторів України
ЗакладПензенське художнє училищеd, Харківське державне художнє училище і Харківський художній інститут
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жуков.

Жуков Костянтин Миколайович (* 1873 — † 7 березня 1940 Харків) — видатний український архітектор[1], теоретик і практик неоукраїнського стилю (чи пак українського модерну).

Життєпис

У 1897 році закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури. Працював у Пензенському художньому училищі.

1899 року училищем був скерований на практичний курс до Італії, Німеччини, Франції, Швейцарії.

На початку 1900-х років побудував кілька споруд у Криму. З 1909 року працював у Харкові, спорудив будинки реального та художнього училищ (1911—1913) — плани розробив художник Михайло Федорович Піскунов, житлові будинки у Вовчанську. У тому часі був одним з найбільш активних учасників Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка[2], очолюваного С. І. Васильківським, учасниками якого також були професор-історик Д. І. Багалій, архітектор О. М. Гінзбург, художники М. С. Самокиш та С. П. Тимошенко[3].

Однією з головних робіт є проект фасаду Харківського художнього училища[4]. Особливістю цього проекту була необхідність його розробки для вже розпочатого будівництва училища архітектором Піскуновим М. Ф. Реалізація проекту фасаду у 1913 році стала початком популяризації українського модерну як архітектурного стилю. Активне обговорювання проекту проводилося у Харківському літературному-художньому гуртку протягом 1911—1912 років[4]. У проекті фасаду визначаються певні елементи української дерев'яної хати[4].

Жуков К. М. у результаті своєї роботи над проектом фасаду Харківського художнього училища сформував 12 тезисів, що описували концепцію Українського архітектурного модерну, обговорення яких було опубліковано у газеті «Рада» у 1913 році. На його думку, витоком цього стилю стала архітектура дерев'яних церковних споруд. Крім того він наполягав, що український модерн є відродженням українського архітектурного стилю та має Європейський характер, а не Московський[5].

У 1924—1937 роках викладач, професор Харківського художнього інституту. З 1925 року проживав на вулиці Примерівській, 23. За його проектами зведено у стилі констуктивізму Будинок робітників освіти (нині Будинок вчителя), необароко — павільйон з боку Мироносницького скверу — у 1920-х в Харкові.

Автор книги «Український модерн 20-го століття і його стилістичні джерела» — 1935.

1937 року вигнаний з інституту за прив'язаність до модерну. Доживав в убогості, доношував ще дореволюційний одяг.

Трагічно загинув — був зарізаний в трамваї.

Творчість

  • Художнє училище 1913р., вул. Мистецтв, 8, м. Харків
    Художнє училище 1913р., вул. Мистецтв, 8, м. Харків
  • Будинок робітників освіти 1920р., вул. Скрипніка, 14, м. Харків
    Будинок робітників освіти 1920р., вул. Скрипніка, 14, м. Харків

Джерела

  1. ↑ ЖУКОВ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2019.
  2. ↑ АртРу.инфо - Художники - Жуков Константин Николаевич. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2019.
  3. ↑ Феликсовна, Давидич Татьяна (2017). Соединение российских, украинских и европейских тенденций в архитектуре харьковского модерна. Academia. Архитектура и строительство. № 1. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. ↑ а б в Е.н, Леонидова; П.а, Дзюбенко; И.р, Акмен (2015). Стилистические особенности украинского модерна: диспуты и реалии архитектурного просвещения. Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость. № 3 (14). ISSN 2227-2917. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. ↑ Рада : щоденна політ., економ. і літ. газета (1913). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. ↑ Чепелик, Віктор. ВИЗНАЧНІ МАЙСТРИ УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТУРНОГО МОДЕРНУ (українська) . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 13.09.2019.

Література

Чепелик В. В., «Костянтин Миколайович Жуков», «Будівництво та архітектура», 1971