Жуган Володимир Олександрович

Жуган Володимир Олександрович
Народження27 серпня 1926(1926-08-27)
Лихівка, Кременчуцька округа, Українська СРР, СРСР
Смерть15 вересня 2008(2008-09-15) (82 роки)
 Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж і натюрморт
НавчанняДніпропетровське художнє училище (1950)
Діяльністьхудожник
ВчительКуко Олександр Семенович, Панін Михайло Микитович і Погрібняк Микола Степанович
ЧленСпілка радянських художників України
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
заслужений художник України

Жуган Володимир Олександрович (27 серпня 1926, Лихівка — 15 вересня 2008, Дніпродзержинськ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1964 року. Заслужений художник України з 2006 року[1].

Біографія

Народився 27 серпня 1926 року у селі Лихівці (нині Кам'янський район Дніпропетровської області, Україна) у робітничій сім'ї[2]. У Червоній армії з 27 липня 1944 року[3]. Брав участь у німецько-радянській війні.

Протягом 1946—1950 років навчався у Дніпропетровькому художньому училищі, був учнем Олександра Куко, Михайла Паніна, Миколи Погрібняка. Дипломна робота — картина «Сталевари» (керівник Олександр Куко).

Протягом 1951—1956 років очолював образотворчу студію у Палаці піонерів Дніпродзержинська, потім на творчій роботі. Мешкав у місті Дніпродзержинську в будинку на вулиці Радянській, № 75, квартира № 8. Помер у Дніпродзержинську 15 вересня 2008 року.

Творчість

Працював у галузях станкового (створював пейзажі Дніпропетровщини і Полтавщини та натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:

  • «Околиця міста» (1952);
  • «Зима» (1954);
  • «Кленки» (1958)[2];
  • «Радянська Україна» (1960)[4];
  • «100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка» (1961)[4];
  • «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС» (1961);
  • «Дуб Тараса Шевченка» (1961; 1963);
  • «Колгоспна пасіка» (1961; 1972);
  • «Колгоспне поле» (1963);
  • «На Дніпрі» (1963);
  • «Три колодязі» (1964);
  • «Канів» (1964);
  • «Безіменний герой» (1965);
  • «Індустріальний пейзаж» (1967; 1968; 1969, 1971);
  • «Зимовий день» (1969);
  • «Осінній дуб» (1969)[2];
  • серія «Ленінськими місцями» (1969—1987):
    • «Будинок Ульянових» (1969);
    • «Зима в Горках» (1969);
    • «Старе Шушенське» (1969);
    • «Старий Симбірськ» (1969);
  • «Сірий день» (1970);
  • «Пам'ятка історії» (1970);
  • «Річка Оріль» (1970)[2];
  • «Мій край» (1972);
  • «Українська осінь» (1972);
  • «Новий район» (1972)[2];
  • «Дев'ята доменна» (1973; Дніпровський художній музей);
  • «Гречка цвіте» (1974);
  • «На будівництві каналу Дніпро–Донбас» (1974);
  • «Новобудова Дніпродзержинська» (1974)[2];
  • «Українська осінь» (1975);
  • «Біля озера» (1976);
  • «Весела Дзержинка» (1977);
  • «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви» (1978);
  • «Партизанською стежкою» (1979);
  • «Будні Дзержинки» (1979);
  • «Ранок на Дніпрі» (1979);
  • «На околиці села» (1979)[2];
  • «Подих весни» (1980);
  • «Стиглий хліб» (1981)[2];
  • «Місто металургів» (1982);
  • «Новий район» (1985);
  • цикл «Моя квітуча земля» (1992—2001);
  • «Озеро кохання» (1998).

Брав участь у виставках з 1949 року (Дніпропетровськ), обласних — з 1951 року, всеукраїнських — з 1961 року та всесоюзних — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1980 році та Дніпропетровську у 1980, 1986 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Дніпровському і Донецькому художніх музеях, Дніпропетровському та Кам'янському історичних музеях, Кам'янець-Подіському краєзнавчому музеї.

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 20 січня 2006 року № 27/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій Дніпропетровської області»
  2. ↑ а б в г д е ж и Жуган Володимир Олександрович / Портал «ДніпроКультура».
  3. ↑ Жуган Владимер (Владимир) Александрович / Память народа. (рос.)
  4. ↑ а б Жуган Володимир Олександрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 53.

Література