Жубіль-Книш Галина Миколаївна
Гали́на Микола́ївна Жу́біль-Книш (31 серпня 1955, Дрогобич) — українська письменниця і мисткиня, член Літературного клубу «Pro Patria!» та співтворець літературного об'єднання «Тріада часу». БіографіяНародилась у сім'ї інженера Миколи Книша та вчительки математики — Ольги Книш. З 1962 до 1972 року навчалась у Дрогобицькій середній школі № 2. У 1972 — 1976 роках студіювала на філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка. З 1976 по 1985 Галина Жубіль-Книш викладала мову та літературу у Дрогобицькій середній школі № 2. У 1985 — 1988 вона працює у Групі радянських військ у Німеччині (Потсдам) на посаді організатора передплати преси. З 1988-го по сьогодні — на посаді вчителя-словесника у Дрогобицькій загальноосвітній школі № 10. Проживає у Дрогобичі. Одружилася 1975 року[1] з Іваном Жубілем, діти — Юрій і Роксолана Жубіль. ТворчістьГалина Жубіль-Книш пише вірші, казки, працює в жанрі вишивання. Взяла участь у таких конкурсах:
Твори
Виставки
Нагороди та відзнаки
ЛітератураСтатті у газетах:
Галерея вишивок «Пори року»ОСІНЬ[5]. Основу вишивок становить помаранчева барва, що асоціюється з радістю, плодючістю, щедрістю, благістю теплого сонця. На всіх мініатюрах зображено хрест — найдавніший і найпотужніший оберіг із невичерпним символізмом. Хрест символізує чоловіче і жіноче начала, взаємодію духовного і матеріального. Світове дерево — це óбраз людини, Сонця. Хрест у колі — символ землі-годувальниці. На писанках-місяцях використано орнамент із обрядової чаші (Черняхівська культура), який позначає ті чи інші сезонні роботи. ЗИМА. Переважають блакитні тони, які асоціюються зі стабільністю, умиротворенням, чистотою й первозданністю. На всіх мініатюрах зображено коло та овал — символи цілісності, досконалості, божественної чистоти небесного світу. Прямокутники і квадрати також відповідають числу «чотири» (чотири частини доби, чотири пори року, чотири сторони світу й чотири періоди життя людини: дитинство, юність, зрілість, старість). ВЕСНА. Основу становить зелений колір, який символізує відродження, благодать, життєву силу. Прямокутник, що навколо дерева, і квадрат означають порядок та лад. Літо. Переважає червона барва — прикмета активності, пристрасті, жаги, спеки, захисту від лихої сили. В основі мініатюр — вишня, боже дерево, назва якого, на думку деяких мовознавців, має спільне походження зі словами «Всевишній» і «вишивка». Колись вишні росли біля кожної української хати. З цим деревом пов'язано багато звичаїв та обрядів, його оспівують народні пісні й літературні твори. На писанках-місяцях вишито сучасні й давні назви місяців та знаків зодіаку.
Примітки
Посилання
|