Жуана Португальська
Жуа́на Португа́льська (порт. Joana de Portugal; 6 лютого 1452 — 12 травня 1490[1][2]) — португальська інфанта, черниця-домініканка. Принцеса-спадкоємниця (1452—1455), регент Португалії (1471). Представниця португальського Авіського дому. Друга дитина і перша дочка португальського короля Афонсу V та королеви Ізабели. Народилася в Лісабоні, Португалія. До народження молодшого брата, майбутнього короля Жуана II, була офіційною спадкоємницею престолу. Під час військового походу батька до марокканського Танжера виконувала обов'язки регента. 1475 року вступила послушницею до домініканського монастиря Ісуса в Авейру. 1485 року прийняла чернечі обітниці. Займалася благочинністю, допомогла біднякам і полоненим. За життя вважалася красунею, але відмовилася від шлюбних пропозицій французького короля Карла VIII та англійського короля Річарда III (1485), віддавши перевагу цноті й чернечому життю[1]. З 1477 року підтримувала на троні свого молодшого брата Жуана ІІ. Померла у 38-річному віці, в Авейру, Португалія. Похована в Авейруському монастирі Ісуса. Беатифікована 4 квітня 1693 року папою римським Іннокентієм XII. День пам'яті — 12 травня. Не канонізована, але вшановується в Португалії як місцева свята принцеса Жуана (порт. Santa Joana Princesa). Також — блаженна Жуана, Жоана. БіографіяЖуана народилася 6 лютого 1452 року в Лісабоні, в родині португальського короля Афонсу V та королеви Ізабели. Вона була другою дитиною і першою донькою в сім'ї. Після смерті старшого брата Жуана, дівчинку проголосили принцесою Португальською, офіційною спадкоємницею португальського трону. Проте коли народився її молодший брат Жуан II, титули принца і спадкоємця перейшли йому, а Жуана стала інфантою, другою претенденткою на трон Португалії[1]. З дитинства Жуана хотіла стати черницею. Але через статус потенційної спадкоємиці король-батько забороняв їй приймати монашество. Тим не менш дівчина потайки носила волосяницю, вночі по кілька годин присвячувала молитві[2]. 1471 року Жуана була регентом королівства під час походу Афонсу V до марокканського Танжера. Після цього деякий час мешкала в монастирі в Одівелаші[2]. 1475 року, завдяки тому, що в Жуана II народився законний син-спадкоємець й правляча португальська династія опинилася захищеною від вигасання, Жуані дозволили прийняти чернецтво. Вона стала послушницею домініканського монастиря Ісуса в Авейру. Свій дохід екс-принцеса витрачала на благочинність — допомогу нужденним, бідним і полоненим[1][2]. Вона вела журнал, в якому зазначала кому і скільки жертвувала грошей, одягу й харчів[2]. Жуану намагалися повернути з монастиря й одружити з сусідніми монархами для укріплення міжнародних союзів Португалії. Але вона відмовилася виходити заміж за французького короля Карла VIII, що був на 18 років молодший за неї, а також свого однолітка, англійського короля Річарда III (1485). Жуана померла 12 травня 1490 року, у 38-річному віці, в Авейру, Португалія. За переказом її отруїла придворна дама, яку вона звільнила за розбещеність. Поховали принцесу в Авейруському монастирі Ісуса. Беатифікація4 квітня 1693 року папа римський Іннокентій XII беатифікував Жуану. В Португалії її вшановують як місцеву святу, хоча вона ніколи не була канонізована. 5 січня 1965 року папа римський Павло VI проголосив Жуану патроном міста Вога[2]. Сім'я
Родовід
Патрон
Галерея
Примітки
Джерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуана Португальська
|