Житлова одиниця
Марсельська житлова одиниця (фр. Unité d'Habitation) — сімнадцятиповерховий житловий комплекс з 337 квартир 23 типів у Марселі, розташований на бульварі Мішле. Будувався у 1945—1952. Будівля піднята на потужних опорах[1]. Типи квартирУ будівлі всього 23 типи квартир: для холостяків, мало- та багатосімейних тощо[1]. Влаштування поверхів та коридорівУ будинку розташовано п'ять коридорів — «внутрішніх вулиць». Середня «вулиця» — торгівельна, пов'язує квартири із установами торгівлі та обслуговування. Самі квартири розташовуються на два рівні в коридорі[1]. ВпливПроект був експериментом Ле Корбюзьє із серією ідей у галузях стандартизації та методів будівництва[1]. У серці проекту знаходиться концепція: вільна постановка у просторі багатоповерхових будівель[1]. Проект став досвідом організації способу життя засобами архітектури. Архітектура задавала співвідношення індивідуального та колективного[1]. Марсельський будинок став прототипом для «житлових одиниць» Ле Корбюзьє в Нант-Резі, Берліні (англ.[en]), Бріє-ан-Форе (фр.) та Фірміні (фр.)[1]. Проект вплинув на безліч будівель по всьому світу. Російський академік архітектури І. Г. Лежава, який неодноразово відвідав житлову одиницю, сформував її архітектурний аналіз у статті про творчість Ле Корбюзьє. Фрагмент:[2]
ПриміткиПосилання
|