Женецький Степан Іванович
Женецький Степан (псевдонім — Степан Вусатий; 28 грудня 1913, Великі Мости, Сокальський район, Львівська область — 8 червня 2008, Йонкерс[1]) — український письменник, журналіст, публіцист, громадський діяч. БіографіяНародився у Мостах Великих Жовківського повіту (Галичина). Писати вірші почав ще у народній школі. Працював у львівській газеті «Нове село». Друкувався у львівських часописах як Федин Борозенко. 1939 — був мобілізований до польської армії, брав участь у німецько-польській війні, потрапив у полон. Залишився в Німеччині, працював в українських газетах «Вісник», «Голос» (Берлін), друкувався у журналі «Пробоєм» (Прага). У повоєнний час працював у редакції газети «Християнський голос» (Мюнхені). 1952 — переїхав до США, оселився у м. Йонкерс, редагував «Лемківські вісті», потім — «Голос Лемківщини» (1972—1997, Йонкерс). Член Спілки українських журналістів Америки. Член Національної спілки письменників України (з 2002)[2]. Літературний доробокАвтор збірки гуморесок «Еміграція в поході [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]» (1958), оповідань «Гори мстяться» (1961). Літературні твориПубліцистика, репортажі
Примітки
Джерела
|