|
Жан-Франсуа Ревель
Жан-Франсуа Реве́ль (19 січня 1924, Марсель — 30 квітня 2006 Париж) — французький есеїст і філософ. Член Французької академії (Крісло № 24). БіографіяЖан-Франсуа Рікар народився 19 січня 1924 року в Марселі. Своє прізвище він змінив на Ревель пізніше[11]. Після відвідування початкової школи й гімназії в Марселі та Ліоні, 1943 року Жан-Франсуа вступив до Вищої нормальної школи в Парижі. У цей час він брав участь у французькому русі опору проти німецької окупації. Від осені 1947 року до весни 1948 року він працював лектором у Тлемсені, у тодішньому французькому Алжирі. З 1950 року працював викладачем у Французькому інституті в Мехіко, а з 1957 року — у Римі. В цей час він видає перші книги та дописує для різних журналів. З 1966 року Ревель є постійним редактором політичного тижневика L'Express, а від 1978 до 1981 року — його головним редактором. 1971 року Ревель став відомий завдяки своїй книжці «Ні Маркс, ні Ісус» про культурні й політичні наслідки соціальних потрясінь руху 68 року. Інші відомі твори Ревеля: «Тоталітарна спокуса», «Як закінчуються демократії» та «Чернець і філософ» (діалоги з його сином Матьє Рікаром). 1997 року Ревеля обрали членом Французької академії. 1986 року він отримав премію Конрада Аденауера від Фонду Німеччини. Ревель помер від серцево-судинного захворювання у віці 82 роки в лікарні Кремлен-Бісетр неподалік від Парижа. Похований на цвинтарі Монпарнас (ділянка № 10). Праці
Переклади українською
Примітки
Посилання
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
