Жанна II (королева Наварри)
Іоанна II (фр. Jeanne II, ісп. Juana II de Navarra; 28 січня 1312 — 6 жовтня 1349) — королева Наварри (разом з чоловіком) у 1328-1349 роках. БіографіяМолоді рокиПоходила з династії Капетингів. Донька Людовика X, короля Франції та Наварри, і Маргарити Бургундської. В дитинстві була залучена до скандалу з невірністю її матері чоловікові. Але Людовик X незадовго перед смертю у 1316 році визнав Жанну законною донькою. Але у 1317 році стрийко Філіп провів Салічний закон, за яким жінок позбавлено право спадку корони. Бабуся по материнській лінії Агнеса Французька, і вуйко Одо IV, герцог Бургундії, здійснили спроби передати Жанні графства Шампань і Брі, що були спадщиною її бабці Жанни I Наваррської. Втім французькі королівські війська розгромили прихильників Жанни. Після коронації стрийка Філіпа V, герцог Бургундії (до того ж отримав 2 округи в Шампані) у 1318 році відмовився від підтримки прав Жанни на Шампань і Брі. 18 червня 1318 року Жанна вийшла заміж за Філіпа д'Евре, що був її двоюрідним братом. При цьому отримала посаг у 15 тис. турських ліврів й право успадкувати Шампань і Брі у випадку смерті Філіпа V без нащадків чоловічої статі. Після чого Жанна мешкала з Марією Брабантською, бабусею чоловіка. У 1322 році після смерті Філіпа V новим королем Франції та Наварри оголошено брата останнього — Карла. Проте наваррська знать у 1328 році вигнала намісників французького короля і оголосили Жанну королевою. КоролеваЖанна II була визнана королевою після сходження на французький трон Філіпа VI Валуа (Компроміс в Сен-Жермен-ан-Ле). Натомість Жанна II відмовилася від прав на Шампань і Брі в обмін на графства Лонгвіль, Мортен і Ангулем. Тривалий час наваррська знать не визнавала права чоловіка Жанни II, але зрештою погодилась прийняти рівність прав подружжя. У 1329 році у Памплоні відбулася коронації Жанни та її чоловіка Філіпа III. Вони зобов'язалися передати трон синові після його повноліття. Відмовилася від зовнішньої політики, значні зусилля приділяла піднесенню держави. Спочатку виступила з забороною антижидівських дій, покаравши винних у погромах юдеїв. Наступним кроком був наказ стосовно створення зрошувальної системи в Тудельській області, що покращало ведення сільського господарства в цьому посушливому місці. У 1329 році укладено союзний договір з королівством Арагон, 1330 року — Кастилією. У 1331 році Жанна II з Філіпом III перебралися до своїх французьких володінь. В цей час до Наварри вдерлися кастильські війська, що претендували на область монастиря Фітеро. Але за підтримки Педро IV, короля Арагону, вдалося владнати конфлікт на користь Жанни II і укласти нову угоду з Кастилією. У 1337 році на нетривалий час королева повертається до Наварри, але незабаром залишає її. З цього моменту королівством керував спочатку Генріх де Сюллі, потім Філіп де Мелен. Лише після смерті чоловіка у 1343 році Жанна II знову прибуває до Наварри. Призначає нового намісника — Вільгельма де Браґе. У 1345 році в Оліті заснувала монастир Святого Франціска. Померла у 1348 році в Шато де Конфлані від чуми під час «Чорної смерті». Похована в Сен-Дені. Владу успадкував її син Карл. Сім'яЧоловікДіти
ПриміткиДжерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Жанна II (королева Наварри) |