Жак Барзун

Жак Барзун
Jacques Martin Barzun
Ім'я при народженніфр. Henri Louis Jacques Roger Martin[1]
Народився30 листопада 1907(1907-11-30)[3][4][…]
Кретей, Сена[d], Франція[6][7][…]
Помер25 жовтня 2012(2012-10-25)[2][3][…] (104 роки)
Сан-Антоніо, Техас, США[6][9][10]
Країна США[11][12][13]
 Франція
Місце проживанняСан-Антоніо
Діяльністьісторик культури, історик, філософ, викладач університету, критик, письменник, вихователь
Alma materКолумбійський університет (1932) і Harrisburg Technical High Schoold
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мованглійська[3][14] і французька[14]
ЗакладКолумбійський університет[15]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Magnum opusA Catalogue of Crimed і From Dawn to Decadenced
БатькоHenri-Martin Barzund
У шлюбі зMariana Lowelld
ДітиRoger Martin Barzund[16]
Нагороди
Сайтbarzuncentennial.murphywong.net

Жак Мартін Барзун (фр. Jacques Martin Barzun[17], 30 листопада 1907 року, Кретей, Франція — 25 жовтня 2012 року, Сан-Антоніо, США) — американський науковець, викладач, історик і письменник французького походження, відомий своїми дослідженнями історії ідей, історії культури та філософії освіти, який вплинув на вищу освіту в США своїм наполяганням на уникненні ранньої спеціалізації студентів задля більш широкого вивчення гуманітарних наук.

Життєпис

Барзун переїхав до Сполучених Штатів у 1920 році. Став викладачем історії Колумбійського Університету в 1927 році, отримавши ступінь доктора філософії там у 1932 році. Працюючи там став деканом факультету, згодом проректором у 1958 році. Вченою радою цього університету йому присуджено почесне вчене звання почесного професора у 1967 році. Допомагав у розробці дворічного курсу читання та обговорення великих книг.

Його роботи з освіти: «Викладач в Америці» (1945), есе; «Дім Інтелекту» (1959), твір, що звинувачує американську систему в створенні штучних інтелектуалів; «Американський Університет: Як це працює, Куди він йде» (1968, нове видання 1993). Пов'язаною роботою є: «Наука: Славетна Розвага» (1964), в якій він критикує те, що вважає завищеною оцінкою наукової думки.

Серед його книг про мистецтво найзначнішими є: «Берліоз та Романтичне Сторіччя», 2т. (1950, 3-е вид. 1969), «Задоволення Музики» (1951, перевидано 1977), «Енергії Мистецтва: Дослідження Авторів Класики та Модерну» (1956), «Класика, Романтика та Модерн» (1961), «Про Письмо, Редагування та Видання» (1971), «Використання та Зловживання Мистецтва» (1974), та інші.

У 1971 році Барзун зі співавтором Венделлом Гертігом Тейлором опублікували «Каталог злочинів: читацький посібник з літератури про детективні таємниці, розслідування та супутні жанри», за що вони отримали спеціальну премію Едгара від Товариства письменників детективного жанру Америки у 1972 році[18].

Його твір «Від Світанку до Декадансу: 500 Років Західного Культурного Життя, від 1500 до Тепер» (2000)[19], що загально вважається його magnum opus, виданий і здобув широке суспільне визнання, коли автору йшов вже 93-й рік.

У 2003 році Жак Барзун отримав Президентську Медаль Свободи, найвищу цивільну нагороду США. У 2007 році отримав Велику Вчительську Нагороду Товариства Випускників Колумбії[20].

Примітки

  1. свідоцтво про народження
  2. а б http://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html?pagewanted=all&_r=0|title=Jacques
  3. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Encyclopædia Britannica
  5. SNAC — 2010.
  6. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118657445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. http://news.yahoo.com/cultural-historian-author-jacques-barzun-dies-031105921.html
  8. http://www.foxnews.com/us/2012/10/26/cultural-historian-author-jacques-barzun-dies-at-104/
  9. http://www.commentarymagazine.com/section/literary/
  10. http://www.newyorker.com/search?page=39&rows=10&query=immersion
  11. http://www.nytimes.com/2004/12/14/opinion/14elliott.html
  12. http://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html
  13. http://www.nytimes.com/aponline/2009/11/30/us/AP-History.html
  14. а б CONOR.Sl
  15. https://www.nytimes.com/2012/10/26/arts/jacques-barzun-historian-and-scholar-dies-at-104.html
  16. Geni.com — 2006.
  17. Remembering Jacques Barzun: The Age of the Individual: 500 Years Ago Today (укр.), архів оригіналу за 23 грудня 2019, процитовано 29 жовтня 2019
  18. Search the Edgars Database. Mystery Writers of America. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 4 липня 2015.
  19. Hvrenja. Від світанку до декадансу: з 1500 до сьогодення - 500 років західного культурного життя. www.hvrenja.ninja. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  20. Jacques Barzun. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.