Ефроїмсон Ілля Якович

Ефроїмсон Ілля Якович



Народження	14 лютого 1913(1913-02-14) Сімферополь, Російська імперія
Смерть	6 січня 1992(1992-01-06) (78 років)
	Харків, Україна
Країна	Російська імперія СРСР Україна
Жанр	пейзаж
Навчання	Харківське державне художнє училище (1940) і Харківський художній інститут (1950)
Діяльність	художник
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович , Бесєдін Сергій Фотійович і Прохоров Семен Маркович
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна

Ілля Якович Ефроїмсо́н (нар. 14 лютого 1913, Сімферополь — пом. 6 січня 1992, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1962 року.

Біографія

Народився 14 лютого 1913 року в місті Сімферополі. Упродовж 1937—1940 років навчався в Харківському художньому училищі^[1]; у 1940—1941 роках — у Харківському художньому інституті. Брав участь у німецько-радянській війні. У 1945—1950 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його викладачами були зокрема Олексій Кокель, Сергій Бесєдін, Семен Прохоров.

У 1951—1960 роках працював у Харківських художньо-виробничих майстернях Художньо фонду УРСР. Після інсульту, з 1982 року працював переважно у майстерні. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21а, квартира № 34. Помер у Харкові 6 січня 1992 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису і графіки. Створював пейзажі, діорами. Використовував олівець, сангіну, вугілля, акварель, туш. Серед робіт:

живопис

«Рідні поля» (1950);
«Повернення з фронту» (1950);
«Автопортрет» (1972);
«Солдати» (1984);
«Хліб» (1989);
«Типажі»(1990-ті);
«Святі люди» (1990-ті);

гравюри

«Сіяч» (1956);
«Гармонія» (1959);
«Біля вогнища» (1959);
«Рідні руїни» (1959);
«Вода» (1964);
«Жертви окупації» (1964);
«Говорить Москва» (1964);
«Звільнення» (1964);

автолітографії

«До рідного краю» (1957);
«Дружинники» (1960);
«Нова лінія у колгосп» (1961);
«На старті» (1963);
«Велотрек» (1963).

Автор графічного циклу «Тарас Шевченко» (1960-ті).

Діорами

«Бій у селі Соколове 8 березня 1943 року» (1967, Музей бойового братерства у селі Соколовому Харківської області; у співавторстві з Всеволодом Парчевським та Віллі Мокрожицьким);
«Корсунь-Шевченківська битва» (1969, Музей історії Корсунь-Шевченківської битви у місті Корсуні-Шевченківському, Черкаської області; у співавторстві з Всеволодом Парчевським та Віллі Мокрожицьким);
«Підпал біржі праці у Краснодоні» (1970, Музей «Молода гвардія» у місті Сорокиному Луганської області).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1963 року.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Харківському, Чернігіському художніх музеях.

Примітки

↑ Ефроїмсон Ілля Якович / Художники Харківщини.

Література

Ефроїмсон Ілля Якович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 151.;
А. С. Півненко. Ефроїмсон Ілля Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.

Біографії Живопис Графіка Харків