Ефект Магнуса
Ефе́кт Ма́гнуса (англ. Magnus effect; нім. Magnusscher Effekt m) — фізичне явище, що виникає під час обертання тіла в потоці рідини (газу), який набігає на нього. З'являється поперечна сила, направлена завжди з тієї сторони тіла, на якій напрям обертання і напрям потоку протилежні, в ту сторону, на якій ці напрями збігаються. Величина сили визначається теоремою Жуковського. Німецький учений Генріх Густав Магнус 1852 року першим дав фізичне пояснення цьому ефекту[1]. Ефектом Магнуса пояснюються складні траєкторії польоту м'яча при кручених ударах в спортивних іграх, наприклад у футболі чи тенісі. З 2010 року в Німеччині, компанією Auerbach Bereederung GmbH, експлуатується вантажне судно E-Ship 1, яке використовує ефект Магнуса. Об'єкт, що обертається, створює в середовищі навколо себе вихровий рух. З одного боку об'єкта напрямок вихору збігається з напрямом обтічного потоку і, відповідно, швидкість руху середовища з цього боку збільшується. З іншого боку об'єкта напрямок вихору протилежний напрямку руху потоку, і швидкість руху середовища зменшується. З огляду на цю різницю швидкостей виникає різниця тисків, що породжує поперечну силу від тієї сторони тіла, що обертається, на якій напрямок обертання і напрямок потоку протилежні, до тієї сторони, на якій ці напрямки збігаються. Таке явище часто застосовується у спорті, див., наприклад, спеціальні удари: топ-спін та бек-спін, сухий лист у футболі або система hop-up у страйкболі. Примітки
Література
|