Етель Тобах
Етель Тобах (англ. Ethel Tobach; 7 листопада 1921, М'ясківка, УРСР, СРСР — 14 серпня 2015, Уейленд, Массачусетс, США) — радянський психолог, відома доробками у галузі порівняльної психології та психології миру. ЖиттєписЕтель Тобах народилася 7 листопада 1921 року у м. М'ясківка Української Радянської Соціалістичної Республіки. Після народження родина емігрувала до Палестини. Через смерть батька Тобах із мамою переїхали до Філадельфії, у США, а потім — до Брукліна, у Нью-Йорку. У 1937 році вступила до Гантерського коледжу на факультет психології. У 1949 році здобула ступінь бакалавра. Потім вступила до Нью-Йоркського університету, де здобула ступені магістра у 1952 році та доктора філософії у 1957 році під керівництвом Теодора Шнейрла.[1] У 1947 році вступила у шлюб із фотожурналістом Шарлем Тобахом. Згодом він переконав її вступити на докторську програму з психології до Нью-Йоркського університету.[2] Померла 14 серпня 2015 року в Уейленді, Массачусетс.[3] Наукова діяльністьПісля відмінного закінчення курсу з порівняльної психології в Нью-Йоркському університеті Тобах за сприянням Шнейрла працевлаштувалась до Американського музею природної історії. Там залишилась до кінця своєї кар'єри.[1] Також працювала на факультеті Нью-Йоркського університету Гантерського коледжу, Центрі випускників і в університеті Єшиви.[4] Наукові досягненняУ 1964 році Тобах заснувала Спілку Поведінки Тварин. У 1972 році стала віце-президентом Нью-Йоркської академії наук. У 1983 році разом із Гарі Грінбергом заснувала Міжнародне товариство порівняльної психології. У 1984 році Тобах стала першим президентом Товариства. У 1984 році її призначено президентом Відділу порівняльної та фізіологічної психології Американської психологічної асоціації. З 1987 по 1988 роки була президентом Східної психологічної асоціації. У 2004 році зайняла посаду президентки відділу психології ААП.[1] Відзнаки та нагородиУ 1993 році при Товаристві психологічних досліджень соціальних проблем Тобах отримала найпрестижнішу нагороду Товариства — премію Курта Левіна, а у 2003 році — золоту медаль ААП.[3] Список літератури
Примітки
Посилання
|