|
Естонська хокейна федерація
Естонська хокейна федерація (ест. Eesti Jäähoki Liit) — організація, яка займається проведенням на території Естонії змагань з хокею із шайбою. Утворена 4 травня 1992 року, член з 17 лютого 1935 по 27 квітня 1946 роки і знову з 1992 року. У країні 14 клубів, близько 1,510 гравців (понад 305 з них — дорослі), 2 Палаци спорту і 2 криті майданчики зі штучним льодом. Найбільші зали: Таллінн («Ліннахалль» — 350 місць), Кохтла-Ярве («Спортцентр» — 2000 місць), новий палац «Рокааль-Маре Суурхалль» (у Таллінні) на 6000 місць. Хокей із шайбою почав розвиватися в Естонії на початку 1930-х років у Таллінні та Тарту. Попри те, що у 1935 році Естонія вступила до ІІХФ, збірна не брала участі у міжнародних турнірах, а обмежувалася товариськими матчами зі збірними Фінляндії, Латвії та Литви. Провідні клуби Естонії брали участь у чемпіонатах СРСР: «Динамо» (Таллінн) — 1946—1953 (вища ліга), «Кренгольм» (Нарва) і «Таллекс» (Таллінн) — 1975—1992 (друга і перша ліга). Перші п'ять чемпіонатів Естонії були проведені у 1934—1940 роки. Чемпіонами Естонії ставали: «Калев» (Таллінн) — 2, АСК (Тарту) — 2, «Спорт» (Таллінн) — 1. Чемпіони Естонії у 1990-ті роки: «Кренгольм» (Нарва) — 1992—1996, 1998, «Вялков-494» (Тарту) — 1997, 1999. Збірна Естонії перший міжнародний матч провела 20 лютого 1937 року у Гельсінкі зі збірної Фінляндії і поступилася 1:2. На рубежі 1930—40-х років збірна Естонії зіграла лише 8 матчів. Останній матч відбувся 5 березня 1941 року у Каунасі зі збірною Литви і завершився перемогою 2:0. Через 51 рік збірна Естонії відновила своє існування і перший матч провела 6 листопада 1992 року у Ризі проти збірної Литви і перемогла 6:1. Найкраще досягнення команди на ЧС — 3-є місце у групі В 1998. На зимових Олімпійських іграх не виступала. Найкращими гравцями ЧС визнавалися: захисник В. Кульпін, нападники Едуард Валіуллін, І. Осипенко. Найсильніші гравці Естонії різних років:
Література
Посилання
|
||||||||||||||||
