Еріх Кляйбер

Еріх Кляйбер
нім. Erich Kleiber Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 серпня 1890(1890-08-05)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австро-Угорщина[4][5]
Помер27 січня 1956(1956-01-27)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Цюрих, Швейцарія[4][5]
ПохованняCemetery Hönggerbergd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдиригент, композитор, музичний режисер
Галузьдиригент Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПразька консерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніMichael Gielend Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1911 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКарлос Кляйбер Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 1290228 Редагувати інформацію у Вікіданих
Еріх Кляйбер (зліва) зустрічає Артуро Тосканіні. Березень 1930 р. на вокзалі Anhalter Bahnhof у Берліні.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кляйбер.

Еріх Кляйбер (нім. Erich Kleiber; 5 серпня 1890, Відень — 27 січня 1956, Цюрих) — австрійський диригент. Батько диригента Карлоса Кляйбера.

Життєвий шлях

Народився у Відні, у бідній вчительській родині. Юнацькі роки провів у Празі, де вивчав філософію та музику.

У 1950 р. Кляйбер повенувся до Європи. У 1951 р. намагався повернутися до диригентської роботи у Берлінській державній опері, але відчував зневагу через обіцянки керівництва НДР, які не були дотриманіf. Також не вдалося осісти у Західному Берліні, ангажемент у Відні не відбувся. Таким чином він деякий час жив у Цюрихському готелі.

Раптово помер 27 січня 1956 р. від серцевого нападу у Цюриху.

Еріх Кляйбер — батько так само знаменитого диригента Карлоса Кляйбера (нар. у Берліні, зростав у Південній Америці).

Дискографія (вибране)

  • Orchestral Showpieces-Berliner Philharmoniker 1930-34 Telefunken Legacy 3984-28407-2 (1999)
  • Concert Recordings with the NBC Orchestra, 4 CDs 1947-48 Music And Arts
  • Wagner: Tristan und Isolde — Teatro Colon Orchestra 1948 Myto
  • The Great Conductors, 2 CDs Beethoven: Symphony No. 6 — Czech Philharmony, 1955; Mozart: Symph. No. 40 — London Philharmony, 1949; Schubert: Symphony No. 5 -NDR Orchestra, 1953; R. Strauss: «Till Eulenspiegel» — NDR Orchestra, 1951 a.o. 1949-55 IMG-EMI
  • Beethoven: Symphonies Nos. 3, 5, 6, 7 Concertgebouw Amsterdam 1950—1953 DECCA
  • Verdi: I Vespri siciliani — Maggio Musicale Fiorentino — 1951 Urania
  • Beethoven: Symphony No. 9 — Wiener Philharmoniker 1952 DECCA
  • Tchaikovski: Symphonies Nos. 4,6- Paris Conservatorie 1953 DECCA
  • R.Strauss: Der Rosenkavalier — Wiener Philharmoniker, 3 CDs 1954 DECCA
  • Mozart: Le Nozze di Figaro — Wiener Philharmoniker, 3 CDs 1955 DECCA
  • Weber: Der Freischütz — Köln RSO, 2 CDs 1955 Koch
  • Beethoven: Fidelio, 2 CDs — Köln RSO 1956 Koch
  • Complete Decca Recordings 1949—1955 — 6 CDs DECCA

Література

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118723448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. — ISBN 3-280-02809-4
  7. ↑ CONOR.Sl